Брюно Расін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брюно Расін
фр. Bruno Racine[1]
Народився17 грудня 1951(1951-12-17)[2][1] (72 роки)
Париж, Франція[1]
Країна Франція[1]
Діяльністьписьменник, посадова особа
Alma materНаціональна школа адміністрації (1979)[1], ліцей Людовика Великого, Вища нормальна школа[1] і Інститут політичних досліджень
Знання мовфранцузька[1][3]
ЗакладНаціональна бібліотека Франції, Центр Жоржа Помпіду, МЗС і Палата аудиторівd
Посадапрезидент[d][1], президент[d][1], директор, президент[4] і президент[d]
БатькоPierre Racined
Нагороди

Брюно́ Расі́н (фр. Bruno Racine; * 17 грудня 1951, Париж) — французький письменник і бібліотекар. З 2007 до 2016 року був директором Національної бібліотеки Франції.

Біографія

[ред. | ред. код]

Батьки Брюно Расіна — П'єр Расін та Едвіна Морґюліс. Брюно Расін закінчив Школу Ларошфуко в Парижі. Продовжив навчання в Ліцеї Людовика Великого, а згодом у Вищій Нормальній школі, де вивчав літературознавство. З 1977 року навчався у Національній школі адміністрування. З 1983 по 1986 роки працював у Міністерстві закордонних справ. З 1986 по 1988 роки входив до уряду Жака Ширака. З 1997 по 2002 рік працював директором Французької академії в Римі. А з 2002 по 2007 рік очолював Центр Жоржа Помпіду в Парижі. З 2007 року Брюно Расін замінив Жана-Ноеля Жаннене на посаді директора Національної бібліотеки Франції. З 1997 року Расін є кавалером ордена Почесного легіону (офіцер). З 1981 року одружений з Беатріс де Бегон де Ларузьєр-Монлозьє, з якою має четверо дітей.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • 1982 : Le Gouverneur de Morée, Prix du premier roman
  • 1986 : Terre de promission
  • 1991: Au péril de la mer, Prix des Deux Magots 1992
  • 1999 : La Séparation des biens, Prix La Bruyère de l'Académie française 1999
  • 1999 : L'Art de vivre à Rome, Grand prix du livre des arts de la Société des gens de lettres 2000
  • 2000 : L'Art de vivre en Toscane
  • 2002 : Le Tombeau de la Chrétienne
  • 2007 : Le Côté d'Odessa
  • 2012 : Adieu à l'Italie
  • 2016 : La Voix de ma mère, éditions Gallimard, 2016, 127 p.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к Bibliothèque nationale de France Record #11920965b // BnF catalogue général — Paris: BnF.
  2. ↑ AlKindi
  3. ↑ CONOR.Sl
  4. ↑ http://www.amis-ideo.org/bruno-racine-nouveau-president-des-amis-de-lideo/

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брюно_Расін&oldid=35987293