Жак Ширак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жак Рене Ширак
фр. Jacques Chirac
Жак Рене Ширак
Президент Франції
17 травня 1995 — 16 травня 2007
Попередник Франсуа Міттеран
Наступник Ніколя Саркозі
Прем'єр-міністр Франції
27 травня 1974 — 26 серпня 1976
20 березня 1986 — 10 травня 1988
Співкнязь Андорри
17 травня 1995 — 16 травня 2007
Народився 29 листопада 1932(1932-11-29)
Париж, Франція
Помер 26 вересня 2019(2019-09-26) (86 років)
Париж, Франція
Похований
Відомий як посадова особа, державний діяч, політик
Громадянство Франція Франція
Освіта Інститут політичних досліджень (1953), Cours Hattemerd, ліцей Людовика Великого (1950), Національна школа адміністрації (1959), Ліцей Карно і Harvard Summer Schoold
Політична партія Союз за Народний Рух (офіційно не член партії)
Батько François Chiracd
Мати Marie-Louise Valetted
У шлюбі з Бернадет Шодрон
Діти Claude Chiracd і Laurence Chiracd
Релігія католицтво
Нагороди
Орден Гейдара Алієва
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Орден Мистецтв та літератури
Орден Трьох зірок
Кавалер Золотого ланцюга ордена Пія IX
Кавалер Великого хреста ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
Підпис Jacques Chirac Signature.svg

Жак Рене́ Шира́к (фр. Jacques René Chirac; нар. 29 листопада 1932(19321129), Париж — пом. 26 вересня 2019, Париж) — французький політик, 22-й президент Франції17 травня 1995 по 16 травня 2007).

Життєпис[ред. | ред. код]

Жак Ширак народився у родині банківського службовця. Католик. Навчався в ліцеях Карно і Людовика Великого, три місяці пропрацював на транспортному судні. Служив у французькій армії, в 1956—1957 роках брав участь в Алжирській війні і був поранений. У молодості поділяв комуністичні ідеї, був розповсюджувачем газети «Юманіте».

Вищу освіту здобув у найпрестижніших навчальних закладах Франції — Інституті політичних досліджень і Національній школі адміністрації (1957). Після закінчення навчання почав кар'єру державного службовця (аудитор Рахункової палати, 1959), у 1962 обраний муніципальним радником в Сент-Фереолі, звідки родом його родина. У 1962—1967 роках працював в апараті уряду при прем'єр міністрі Помпіду. У 1967 був обраний депутатом Національних зборів. При президенті В. Жискар д'Естені займав посаду прем'єр-міністра. Незабаром зайнявся політичною діяльністю — 1974 — генеральний секретар голлістської партії «Союз демократів на захист Республіки»; 1976 — голова партії Об'єднання на захист Республіки. У 1977 році був обраний мером Парижа. У 1986—1988 Жак Ширак знову прем'єр міністр. Ширак відкидав як політичні принципи «жискарівців» (центристів), так і радикальний реформізм лівих.

Президент Франції[ред. | ред. код]

Ширака було обрано президентом Франції 1995 року й переобраний 2002-го. Як президент він також став спів-принцом Андорри і великим магістром Легіону Честі. Склавши повноваження, він став довічним членом Конституційної ради країни.

Займав посади міністра сільського господарства (1972), прем'єр-міністра (19741976, 19861988), мера Парижа (19771995).

Підтримував зниження податків, припинення цінового контролю, приватизацію, суворіше покарання злочинності й тероризму. Намагався зробити економічну політику більш соціально відповідальною, і був обраний президентом (1995) після проведення кампанії під гаслом зцілення «соціальної тріщини» (фр. fracture sociale). Його економічна політика включала елементи як підвищення, так і послаблення державного контролю. Його позиція щодо проблем Євросоюзу змінювалася від євроскептицизму до гарячої підтримки інтеграції. Зокрема, він є одним із супротивників прийняття України до ЄС.

Останні роки[ред. | ред. код]

2005 року Жак переніс інсульт, 2007 року у нього різко погіршилось здоров'я.

Помер 26 вересня 2019-го у віці 85 років. Національна асамблея Франції призупинила своє засідання, щоб вшанувати пам'ять колишнього президента хвилиною мовчання[3].

Сім'я[ред. | ред. код]

Був одружений з Бернадеттою Шодрон де Курсель (1956), з якою мав двох дочок, Лоренс і Клоду (остання активно допомагала батькові в питаннях зв'язків із громадськістю). 1979 року подружжя Шираків неформально удочерили нелегальну іммігрантку Ан Дао Траксель (на той час 21-річну).

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Президент Франції
Наступник:
Франсуа Міттеран
Ніколя Саркозі