Будинок генерала Гутовського (колишній будинок Шапошникова)
| Будинок генерала Гутовського | |
|---|---|
 Будинок генерала Гутовського | |
| 49°04′03″ пн. ш. 33°24′05″ сх. д. / 49.06750° пн. ш. 33.40139° сх. д.Координати: 49°04′03″ пн. ш. 33°24′05″ сх. д. / 49.06750° пн. ш. 33.40139° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Кременчук |
| Дата закінчення спорудження | початок XX |
| Стиль | модернізована класика |
| Адреса | вулиця Софіївська, 1 |
  Будинок генерала Гутовського Будинок генерала Гутовського (Україна)  | |
 Будинок генерала Гутовського у Вікісховищі | |
Будинок генерала Гутовського, помилкова назва Будинок Шапошнікова — історична будівля початку XX століття у місті Кременчуці, що розташований на розі вулиць Перемоги та Софіївської. Зараз Дитячий комбінат (Охоронний номер 127-По). Будівля є пам'яткою архітектури.
Опис та розташування[ред. | ред. код]
Будинок являє собою зразок модернізованої класики. На будинку присутня антична ліпнина з ваз, смолоскипів, військової арматури, і колонний портик у дворового фасаду, і класично строгий візерунок огороджувальної садибу чавунної решітки та сходових перил.
Історія[ред. | ред. код]
Будівля була зведена незадовго до початку першої світової війни на розі Київської (зараз вулиця Перемоги) та Міщанської вулиць (нині вулиця Софіївська) генералом Гутовським. На початку XX століття пані Гутовська здавала у ньому квартири.
У роки визвольних змагань 1917—1921 у ньому розміщувалися різні військові установи. Після революції будинок було націоналізовано.
у 1927 р. в будинку відкривається нічний протитуберкульозний санаторій на 20 ліжок (Завідувачка — висуванка Курицький). Нічні санаторії служили для оздоровлення хворих із закритою формою туберкульозу. За профспілковими путівками вони приходили до санаторію після роботи. Там їх чекав душ, вечеря, профілактичне лікування, сон і сніданок вранці, після чого хворі відправлялися на роботу. На початку 30-х років в санаторії вже було 50 ліжок. Щорічно тут лікувалися близько 350 людей.
Станом на весну 1931 р. тут розташовувався туберкульозний диспансер.
В роки Другої світової війни будинок обгорів, та вже в 1946 р. було прийнято рішення про відновлення будівлі під житло, тоді ж добудовується новий корпус вздовж вулиці Перемоги.
З 1953 по 1962 у будинку по вулиці Чапаєва, 1/48, проживали працівники Кременчуцької військової авіаційної школи (КВАШ).
У 1963 році особняк було передано дошкільному закладу № 19 "Яблунька".
З 1963 року у будівлі розташовано дитячий садок «Яблунька». Будівля взято під охорону державою як пам'ятка архітектури.
На початку 2000-х років будівлю орендував вищий навчальний заклад, яким у 2007 р. було проведено ремонт з доволі вдалою реставрацією декоративних елементів.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- А.Н.Лушакова, Л.И.Евселевский. Улицами старого Кременчуга. Вид-во «Кременчук». 2001.
- Адрес-календарь и справочная книжка по Полтавской губернии на 1910 год.
- Адрес-календарь и справочная книжка по Полтавской губернии на 1913 год.
- Лушакова А.М. Малі архітектурні форми у забудові старого Кременчука. Цикл статей на сторінці Кременчуцького краєзнавчого музею у Фейсбук. 2020.
- Шульга Вікторія. Конкурсна робота літературно-краєзнавчого конкурсу «Дізнайся про Кременчук: будівлі мого міста» (рукопис). 2014.
- Розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 № 529.
Посилання[ред. | ред. код]
- Особняк Будинок генерала Гутовського [Архівовано 12 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
