Будівля Таврійського губернатора в Сімферополі
| Будівля Таврійського губернатора в Сімферополі | |
|---|---|
 | |
| Координати: 44°57′03″ пн. ш. 34°06′22″ сх. д. / 44.95089° пн. ш. 34.10611° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | Сімферополь |
| Розташування | вул. Леніна, 15 |
| Тип | будівля |
| Поверхів | 2 |
| Архітектор | Колодін Іван Федорович |
| Дата заснування | 1835 |
| Побудовано | 1835 |
| Статус | Пам'ятка культурної спадщини України 140 |
  Будівля Таврійського губернатора в Сімферополі Будівля Таврійського губернатора в Сімферополі (Сімферополь) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Будівля Таврійського губернатора в Сімферополі — двоповерхова будівля в Сімферополі.
Наприкінці XVIII столітті між Бульварною (зараз Леніна) та Губернаторською (Пролетарська) вулицями знаходився маєток вченого-енциклопедиста Петера Симона Палласа. Зокрема, тут розташовувався двоповерховий будинок з флігелями, сарай для карет, льодова для зберігання продуктів та інші службові будиночки. З початком ХІХ століття садиба перейшла до рук міста та стала резиденцією Цивільного губернатора Тавриди.
Історія появи нової будівлі[ред. | ред. код]
До 1835 року комплекс споруд, що використовувався для проживання губернатора, застарів (згадки про маєток Палласа датуються 1775 роком) і було вирішено побудувати новий будинок. Для розробки проекту запрошено архітектора Івана Федоровича Колодіна та живописця Андрія Никифоровича Вороніхіна, які вдало виконали поставлене перед ними завдання.
Архітектура будинку[ред. | ред. код]
Двоповерхова будівля виконана в стилі пізнього російського класицизму, що характеризується простотою в архітектурою, відсутністю пишного оздоблення фасаду будівлі і віконних пройомів. З декору є лише невеликі карнизи з фронтонами над вікнами. Розміщено будинок на підвищені, поруч з долиною Салгир, що ввійшла до садової композиції навколо будинку.
Після Кримської війни будівлю переплановано. Зокрема, до головного фасаду було прибудовано чавунний балкон, що опирається на стовпові опори, а в 1906 році архітектор Абрамцум Іванович Карапетов спроектував канцелярію, флігелі та господарськи блок (два останніх не збереглися донині).
Особливості будівлі[ред. | ред. код]
Цікавинкою будинку є велика кількість різноманітних меморіальних табличок. Зокрема, на одній з них засвідчено перебування в цій будівлі 1912 року імператора Миколи ІІ, на іншій — розташування госпіталю в роки Кримської війни, управителя Матвія Сулькевича в 1918—1919 роках, революційного комітету Криму в 20-х роках. Таблички досі залишаються на будівлі.
На сьогодні в приміщеннях будівлі розташований Кримський Республіканський інститут післядипломної освіти.
Використані джерела[ред. | ред. код]
- Підготовлено за матеріалами: «Культурное наследие Крыма», в-во Н.Оріанда, Сімферополь 2011 р. — 137 с.
- http://www.pslava.info/Simferopol_SadybaPSPallasa,130668.html [Архівовано 22 травня 2017 у Wayback Machine.]
