Буковець (округ Фридек-Містек, Чехія)
| Село | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Буковець Bukovec, Bukowiec | |||||
| |||||
| Координати 49°33′04″ пн. ш. 18°49′37″ сх. д. / 49.551117557465° пн. ш. 18.8268566644° сх. д. | |||||
| Країна | Чехія | ||||
| Регіон | Моравсько-Сілезький край | ||||
| Район | Фрідек-Містек | ||||
| Муніципалітет | Яблунков | ||||
| Межує з |
| ||||
| Голова | Monika Czepczorovád[1] | ||||
| Перша згадка | 1353[2] | ||||
| Площа | 17,05 км2 км² | ||||
| Висота центру | 455 м м | ||||
| Населення | 1367 осіб (2022) | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 | ||||
| Поштовий індекс | 511935 | ||||
| Автомобільний код | T | ||||
| GeoNames | 3078417 | ||||
| OSM | r437789 ·R | ||||
| Код LAU (NUTS) | CZ511935 | ||||
| Офіційний сайт | bukovec.cz | ||||
![]() | |||||
| | |||||
Буковець (чеськ. Bukovec, пол. Bukowiec, нім. Bukowetz) — прикордонне село в окрузі Фридек-Містек Моравсько-Сілезького краю, за 18 км на південний схід від Тржінця. Площа села - 1705 га. Це найсхідніший населений пункт Чехії. Тут проживає близько 1400 осіб, з яких близько третини - поляки. Біля села, розташований чесько-польський державний кордон.
Буковець — найстаріше село Бескидської частини Тешинської Сілезії, привілейоване положення якого (хоча в копіях) збереглося донині. З їх читання ми знаємо, що в 1353 році князь Тешинський Казімєж I подарував Петру на ім’я Грос та його нащадкам Ульгарський ліс над потоком Буковець, що охоплює 60 франконських полів, щоб заснувати село за німецьким законодавством. Потім цей привілей був підтверджений у 1563 році князем Вацлавом Адамом і вдруге у 1604 році князем Адамом Вацлавом. Назва села походить від назви згаданого струмка Буковець і вперше згадується у 1523 р. Цікава історія місцевої освіти. За традицією, першим вчителем у Буковці був Сікора, коваль, який у своїй кузні вчив дітей писати й читати. Діти писали цвяхами на плоских м’яких шиферних плитках. Перша школа католицької парафії Яблунків, ймовірно, існувала ще в 1792 році. За австрійським переписом населення 1910 року в Буковці проживало 1043 особи, з них 1041 (99,8%) — поляки і двоє (0,2%) — чехи.
- ↑ Otevřená data pro volby do zastupitelstev krajů 2024 — ČSÚ.
- ↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
