Буський повіт (Белзьке воєводство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Буська земля (пол. Ziemia Buska, лат. Тerraе Buscensis) – у ХVІІ ст. один із чотирьох повітів Белзького воєводства провінції Малопольської із повітовим центром у Буську (у ХVІІІ ст. до Белзького, Буського, Городельського і Грабовецького повітів додали ще п'ятий – Любачівський повіт). На відміну від інших повітів воєводства носив назву «земля» (terraе Buscensis), не мав власного земського старости і підпорядковувався безпосередньо генеральному старості Руського воєводства у Львові. У другій половині ХVІІ ст. відбулася земсько-урядова легітимізація Буської землі. У 1658 р. на Варшавському сеймі офіційно запроваджено посаду буського хорунжого, а на коронаційному сеймі 1676 р. дозволено запровадити земські уряди для усіх інших повітових офіціалістів (буські стольники, підчашії, чесники, підстолії, ловчі, мечники, скарбники і т. д.). У 1764 р. спеціальною постановою Польського сейму для розширення представництва Белзького воєводства у Сеймі Речі Посполитої у Буській землі утворено Буську каштелянію із земською посадою буського каштеляна, яка проіснувала до початку 90-их рр. ХVІІІ ст. У 1772 р. після першого поділу Польщі земля увійшла до складу Австрійської імперії Ґабсбурґів

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gloger, Zygmunt. Województwo Bełskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903. пол.
  • Коструба Т. Белз і Белзька земля від найдавніших часів до 1772 р. — Нью-Йорк-Торонто, 1989;
  • Niesiecki К. Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. powiększony dodatkami z poźniejszych autorów, rękopism. – Т. 1. – Lipsk, 1839.
  • Janeczek A. Osadnictwo pogranicza polsko-ruskiego. Województwo Belskie od schyłku XIV do początku XVII w. — Warszawa, 1993. пол.