Бялик Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бялик Микола Іванович
Народився 24 травня 1952(1952-05-24)
с. Осламів,
Віньковецький район,
Хмельницька область
Помер 8 червня 2013(2013-06-08) (61 рік)
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Alma mater Одеський державний аграрний університет
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Бялик Микола Іванович (нар. 24 травня 1952, с.Осламів, Віньковецький район, Хмельницька область — пом. 8 червня 2013[1]) — голова правління ВАТ «Радсад» (з 03.1996); депутат Миколаївської обласної ради.

Першим серед жителів Миколаївської області отримав звання Героя України[2][3].

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Новоушицький технікум механізації сільського господарства (1971); Одеський сільсько-господарський інститут (1979—1984), вчений агроном.

1971 — майстер виробничого навчання Говорівського СПТУ Хмельницької області. З 1971 — служба в армії, з 1974 — старший інженер-технолог, завідувач майстерні з ремонту комбайнів Мирівського відділення «Сільгосптехніки» Кагарлицького району Київської області. З 1975 — прийомоздавальник Смілянського районого відділення «Сільгосптехніки» Черкаської області З березня 1977 — заступник директора, з січня 1991 — директор радгоспу (КСП) «Радсад» Миколаївської області.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з врученням ордена Держави (13 листопада 2001; знак ордена № 33) — за визначний особистий внесок в організацію та забезпечення одержання найвищих показників з виробництва сільськогосподарської продукції, розвиток соціальної сфери[4]
  • Орден «За заслуги» III ст. (2 грудня 1998) — за сумлінну працю, вагомі досягнення в професійній діяльності[5]
  • Медаль «За ефективне управління» (02.2004). Почесна орден. відзнака «Суспільне визнання» III ст. (10.2003). Диплом Міжнародної академії рейтингу популярності і якості «Золота фортуна» (2002).

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько Іван Миколайович (1928—2004); мати Антоніна Василівна (1930—1973); дружина Олена Макарівна (1952) — економіст ВАТ «Радсад»; син Андрій (1975) — заступник голови правління ВАТ «Радсад»; син Павло (1987) — студент Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]