Бялик Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бялик Микола Іванович
Микола Іванович Бялик
Народився 24 травня 1952(1952-05-24)
с. Осламів,
Віньковецький район,
Хмельницька область
Помер 8 червня 2013(2013-06-08) (61 рік)
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Бялик Микола Іванович (нар. 24 травня 1952, с.Осламів, Віньковецький район, Хмельницька область — пом. 8 червня 2013[1]) — голова правління ВАТ «Радсад» (з 03.1996); депутат Миколаївської обласної ради.

Першим серед жителів Миколаївської області отримав звання Героя України[2][3].

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Новоушицький технікум механізації сільского господарства (1971); Одеський сільсько-господарський інститут (1979–1984), вчений агроном.

1971 — майстер виробничого навчання Говорівського СПТУ Хмельницької області. З 1971 — служба в армії, з 1974 — старший інженер-технолог, завідувач майстерні з ремонту комбайнів Мирівського відділення «Сільгосптехніки» Кагарлицького району Київської області. З 1975 — прийомоздавальник Смілянського районого відділення «Сільгосптехніки» Черкаської області З березня 1977 — заступник директора, з січня 1991 — директор радгоспу (КСП) «Радсад» Миколаївської області.

Нагороди[ред.ред. код]

  • Звання Герой України з врученням ордена Держави (13 листопада 2001; знак ордена № 33) — за визначний особистий внесок в організацію та забезпечення одержання найвищих показників з виробництва сільськогосподарської продукції, розвиток соціальної сфери[4]
  • Орден «За заслуги» III ст. (2 грудня 1998) — за сумлінну працю, вагомі досягнення в професійній діяльності[5]
  • Медаль «За ефективне управління» (02.2004). Почесна орден. відзнака «Суспільне визнання» III ст. (10.2003). Диплом Міжнародної академії рейтингу популярності і якості «Золота фортуна» (2002).

Сім'я[ред.ред. код]

Батько Іван Миколайович (1928–2004); мати Антоніна Василівна (1930–1973); дружина Олена Макарівна (1952) — економіст ВАТ «Радсад»; син Андрій (1975) — заступник голови правління ВАТ «Радсад»; син Павло (1987) — студент Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]