Бідюк Петро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бідюк Петро Іванович
Народився 23 червня 1949(1949-06-23) (74 роки)
Розумниця, Ставищенський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна Україна
Національність українець
Діяльність науковець
Alma mater Київський політехнічний інститут (1972)
Заклад Інститут прикладного системного аналізу
Посада Професор кафедри математичних методів системного аналізу Навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу» Київський політехнічний інститут
Науковий ступінь доктор технічних наук (1996)
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки

Бідюк Петро Іванович — український вчений, професор, доктор технічних наук, професор кафедри математичних методів системного аналізу Навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу» КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Життєпис[ред. | ред. код]

  • 1972 — закінчив Київський політехнічний інститут.
  • Кандидатська дисертація — «Система мікропроцесорного управління блоком кристалізаторів у виробництві парафінів» (1986).
  • Докторська дисертація — «Ідентифікація та управління великими космічними конструкціями» (1996).
  • 1981 — старший наукового співробітника кафедри технічної кібернетики у Київському політехнічному інституті.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Активно співпрацює з міжнародними науковими товариствами «Нелінійний аналіз в економіці та фінансах», «Людський фактор та ергономіка», «Товариство дослідників байєсівських методів аналізу даних».

Учасник міжнародних конференцій і семінарів з автоматичного керування, оптимального оцінювання параметрів і станів динамічних систем, що проходять у Польщі (Технічний університет, Зелена Гура [Архівовано 25 жовтня 2017 у Wayback Machine.]), США (Міжнародний університет Флориди, Джексонвілл) та ін.

Співпрацює з міжнародними науковими товариствами «Нелінійний аналіз в економіці та фінансах», «Людський фактор та ергономіка», «Товариство дослідників байєсівських методів аналізу даних». Він активний учасник міжнародних конференцій і семінарів із статистичної обробки даних, оптимального оцінювання параметрів і станів динамічних систем, що проходять у Польщі, США, Нідерландах.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукова діяльність пов'язана із розвитком теорії, методів і алгоритмів математичного моделювання, адаптивного й оптимального керування технологічними процесами і технічними системами.

Створив наукову школу в галузі моделювання і статистичного прогнозування нелінійних нестаціонарних процесів різної природи.

На основі теорії системного і статистичного аналізу розробив навчальні курси: «Математичне моделювання економіки перехідного періоду», «Статистичні методи прогнозування фінансових процесів», «Байєсівські мережі».

Роботи, які виконувалися вченим та його учнями на базі ІПСА, згруповані за двома напрямами: «Фундаментальні методи моделювання, аналізу, синтезу та оптимізації складних просторових конструкцій» та «Прикладні інтелектуальні комп'ютерні технології дослідження складних процесів і систем». Вони об'єднані єдиною методологією дослідження, що включає в себе створення високорозвинених конструктивних засобів математичного та комп'ютерного моделювання, розробку нових ефективних методів оптимізації структури та параметрів складних процесів і систем, створення сучасних високоінтелектуальних інформаційних технологій.

За першим напрямом досліджень вперше створено методологію побудови математичних моделей процесів та систем, що спрямована на оптимізацію проектування, моделювання, формування рівнянь руху, керування, оцінювання параметрів і станів об'єктів з урахуванням експериментальних і статистичних даних. Розроблено теорію математичного моделювання, оптимальної фільтрації та оптимального керування елементами великих космічних конструкцій з нелінійними характеристиками, а також нові підходи і методи моделювання систем з елементами штучного інтелекту.

За другим напрямом розроблено прикладні засоби побудови єдиного математичного інформаційного інструментарію для всебічного і повного дослідження фізичних процесів і прикладних явищ, який включає низку методів відбору, розпізнавання, класифікації, побудови архітектури програмно-технічних засобів і математичних моделей для створення на цій основі високоефективних спеціалізованих і проблемно-орієнтованих інформаційно-аналітичних систем реального часу.

Ці дослідження знайшли конкретне застосування. Результати розв'язання задач структурно-параметричної ідентифікації та синтезу систем керування для просторових космічних конструкцій впроваджено в системах наземних натурних випробувань елементів космічних конструкцій, в системах імітаційного моделювання орбітального руху космічних апаратів спеціального призначення — для синтезу систем керування маневром, орієнтацією та заглушування коливань. Результати ймовірнісно-статистичного моделювання впроваджено в банківській системі України для розв'язання задач оцінювання кредитоспроможності позичальників, в системах технічної діагностики електрообладнання малих і середніх суден річкового флоту України, в системах коротко- і середньострокового прогнозування процесів фінансово-економічного та екологічного характеру.

Активно займається теоретичними і прикладними дослідженнями з математичного моделювання нелінійних нестаціонарних процесів у різних галузях, методами статистичного аналізу даних, адаптивного прогнозування, автоматичного керування технологічними процесами, технічними системами. Він залучає до роботи студентів та аспірантів, результати досліджень використовує в навчальних програмах з прикладної статистики, аналізу часових рядів, проектування комп'ютерних інформаційних систем, моделювання економіки перехідного періоду.

Підготував 22 кандидатів та одного доктора наук. Поряд з ним працюють його вихованці — кандидати технічних наук Олександр Терентьєв (саме він, будучи аспірантом, брав участь у роботах, удостоєних нині Держпремії), Наталія Кузнєцова, Максим Коновалюк та ін.[1]

Теперішні напрями наукової діяльності: створення нових методів структурно-параметричної ідентифікації нелінійних нестаціонарних процесів довільної природи; розвиток і практичне застосування теорії ймовірнісного моделювання об'єктів і процесів з невизначеностями структурного, параметричного і статистичного характеру; прикладний аналіз фінансових ризиків з використанням методів класичної і байєсівської статистики; розроблення і реалізація інформаційних систем підтримки прийняття рішень на основі сучасних методів обробки даних, математичного моделювання, прогнозування та прийняття рішень.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Лауреат державної премії з науки і техніки 2016 р. за серію робіт «Методи оптимізації та комп'ютерні технології для моделювання і керування інформаційними процесами й системами»[2].
  • Лауреат конкурсу «Викладач-дослідник» (5 разів поспіль)[3].
  • Міжнародна відзнака «Nelson Butters Award» (США) за кращу наукову публікацію 2005 р.[4]

Праці[ред. | ред. код]

Автор 370 наукових праць, 5-ти монографій, 3-х навчальних посібників і 15 винаходів.

Методика побудови математичних моделей динамічних процесів [Архівовано 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.] / Л. О. Коршевнюк, О. М. Терентьєв, П. I. Бідюк // Системний аналіз та інформаційні технології: матеріали 15-ї Міжнародної науково-технічної конференції SAIT 2013, Київ, 27–31 травня 2013 р. – Київ, 2013. – С. 288—289. – Бібліогр.: 2 назви.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лауреати Державної премії з ІПСА. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017.
  2. Бідюк Петро Іванович. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017.
  3. Викладач-дослідник - 2015, Молодий викладач-дослідник - 2015, Лідер року - 2015. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017.
  4. Бідюк Петро Іванович. Виростити наукову зміну. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]