Бічуя Ніна Леонідівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бічуя Ніна Леонідівна
Nina bichuya 2.jpg
Народилася 24 серпня 1937(1937-08-24) (80 років)
Київ
Громадянство СРСР і Україна
Письменниця

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Ні́на Леоні́дівна Бічуя́ (нар. 24 серпня 1937(19370824), Київ) — українська письменниця.

Життя[ред.ред. код]

Народилася 24 серпня 1937 р. у місті Києві.

Навчалась у СШ № 5. Закінчила факультет журналістики Львівського університету. Була на журналістській роботі. Працювала завлітом Львівського театру юного глядача.

У 1989-1997 — редакторка газети «Просвіта».

Нині — редакторка.

Творчість[ред.ред. код]

Авторка книг «Дрогобицький звіздар» (1970), «Повісті», «Квітень у човні» (1981), «Родовід», «Бенефіс», «Десять слів поета» (1986) та книжок для дітей — «Канікули у Світлогорську» (1967), «Шпага Славка Беркути» (1968; Видавництво Старого Лева, 2010), «Звичайний шкільний тиждень» (1973), «Яблуня і зернятко» (1983). Новели і повісті, перевидані у 2000-х роках, увійшли до книжок «Землі роменські», «Великі королівські лови» (Літературна агенція «Піраміда», 2011), «Три театральні повісті» (видавництво «Срібне слово», 2015).

Перекладає з польської – твори Ольги Токарчук, Яцека Бохенського, Людвіка Єжи Керна, Єжи Ґротовського.

Посилання[ред.ред. код]