Бічуя Ніна Леонідівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бічуя Ніна Леонідівна
Nina bichuya 2.jpg
Народження 24 серпня 1937(1937-08-24) (80 років)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Рід діяльності журналіст

Бічуя Ніна Леонідівна у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ні́на Леоні́дівна Бічуя́ (нар. 24 серпня 1937, Київ) — українська письменниця.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 24 серпня 1937 р. у місті Києві.

Навчалась у СШ № 5. Закінчила факультет журналістики Львівського університету. Була на журналістській роботі. Працювала завлітом Львівського театру юного глядача.

У 1989—1997 — редакторка газети «Просвіта».

Творчість[ред. | ред. код]

Авторка книг «Дрогобицький звіздар» (1970), «Повісті», «Квітень у човні» (1981), «Родовід», «Бенефіс», «Десять слів поета» (1986) та книжок для дітей — «Канікули у Світлогорську» (1967), «Шпага Славка Беркути» (1968; Видавництво Старого Лева, 2010), «Звичайний шкільний тиждень» (1973), «Яблуня і зернятко» (1983). Новели і повісті, перевидані у 2000-х роках, увійшли до книжок «Землі роменські», «Великі королівські лови» (Літературна агенція «Піраміда», 2011), «Три театральні повісті» (видавництво «Срібне слово», 2015).

Перекладає з польської — твори Ольги Токарчук, Яцека Бохенського, Людвіка Єжи Керна, Єжи Ґротовського.

Посилання[ред. | ред. код]