Бічуя Ніна Леонідівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бічуя Ніна Леонідівна
Nina bichuya 2.jpg
Народилася 24 серпня 1937(1937-08-24) (84 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність журналістка
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка

CMNS: Бічуя Ніна Леонідівна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ні́на Леоні́дівна Бічуя́ (нар. 24 серпня 1937, Київ) — українська письменниця.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 24 серпня 1937 року в Києві. Нині мешкає у Львові.

Навчалась у львівській СШ № 5. Закінчила факультет журналістики Львівського університету. Займалася журналістською роботою. Працювала завлітом та модельєром Львівського театру юного глядача.

У 1989—1997 роках була редактором газети «Просвіта».

Творчість[ред. | ред. код]

Ніна Бічуя є авторкою книг «Дрогобицький звіздар» (1970), «Повісті», «Квітень у човні» (1981), «Родовід», «Бенефіс», «Десять слів поета» (1986) та книжок для дітей — «Канікули в Світлогорську» (1967), «Шпага Славка Беркути» (1968; Видавництво Старого Лева, 2010), «Звичайний шкільний тиждень» (1973), «Яблуня і зернятко» (1983). Новели та повісті, перевидані у 2000-х роках, увійшли до книжок «Землі роменські», «Великі королівські лови» (Літературна агенція «Піраміда», 2011), «Три театральні повісті» (видавництво «Срібне слово», 2015).

Перекладає польську художню літературу українською мовою, зокрема твори Ольги Токарчук, Яцека Бохенського, Людвіка Єжи Керна, Єжи Ґротовського.

Посилання[ред. | ред. код]