Мозалевська Валентина Данилівна

Валентина Данилівна Мозалевська
Народження	8 листопада 1897(1897-11-08) Чаплинка
Смерть	26 березня 1978(1978-03-26) (80 років)
	Сімферополь
Країна	СРСР
Жанр	станкова, книжкова графіка, плакат
Навчання	Вищі жіночі архітектурні курси Багаєвої Приватна школа І. Мозалевського Празький університет
Діяльність	художниця
Член	Національна спілка художників України
У шлюбі з	Іван Мозалевський

Валентина Данилівна Мозалевська (нар. 8 листопада 1897, Чаплинка — пом. 26 березня 1978, Сімферополь) — український радянський графік; член Спілки художників України з 1953 року. Дружина графіка Івана Мозалевського.

Біографія

Народилася 27 жовтня (8 листопада) 1897(18971108) року в селі Чаплинці (тепер селище міського типу Херсонської області, Україна). У 1916—1918 роках проходила навчання на Вищих жіночих архітектурних курсах Багаєвої у Петрограді, 1918 року — у приватній школі Івана Мозалевського в Києві, у 1923—1925 роках — на філософському факультеті Празького університету.

З 1922 року співпрацювала із видавництвом Івана Ладижникова в Берліні, у 1923—1925 роках — празькими видавницвами. З 1926 року — проживала у Парижі. 1947 повернулася до СРСР. У 1947—1948 роках співпрацювала із видавницвтвами «Молодь» у Києві, у 1948—1953 роках — «Искусство» у Москві (відділ політичного плаката); опісля — у товаристві «Кримхудожник» у Сімферополі.

З 1928 року брала участь в обласних, всеукраїнських, міжнарнародних мистецьких виставках. Персональні — у Парижі 1929 року та Мос­кві 1963 року.

Проживала в Сімферополі в будинку на вулиці Гагаріна, 13/1, квартира 64. Померла в Сімферополі 26 березня 1978 року.

Творчість

В Парижі 1927 року, разом із Іваном Білібіним, створювала декорації до опери «Казка про царя Салтана» Миколи Римського-Корсакова для паризької приватної опери Марії Кузнецової.

Працювала в галузі станкової та книжкової графіки, плаката. Твори:

• ілюстрації до книг «Пригоди Миклухо-Маклая» (Берлін, 1922), «Манон Леско» А.-Ф. Прево (Париж, 1934);
• пейзаж «Кам'янець-Подільський» (туш, 1923);
• плакати — «Золотий півник» (1949, у спів­авторстві з Іваном Мозалевським та Петром Алякринським), «Іван Федоров» (1950, у спів­авторстві з Іваном Мозалевським), «Кожному колгоспу — рибне господарство!» (1952; у спів­авторстві);
• портрет І. Мозалевського (1960), «Серпанок» (1961), «Букет», «Пейзаж із вівцями» (обидва — 1960–1970-ті);
• серія «Кішки» (1970-ті).

Література

• Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с.
• Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.
• Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.