Валентин Бердт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валентин Бердт
FV-2009 153.JPG
Ім'я при народженні Бердута Валентин Корнійович
Народився 10 вересня 1967(1967-09-10) (52 роки)
с. Яблучне, УРСР
Діяльність письменник, журналіст, редактор, видавець.
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна

Валентин Бердт (справжнє ім'я Бердута Валентин Корнійович, 10 вересня 1967, с. Яблучне Великописарівського р-ну Сумської обл.) — український письменник, журналіст, редактор, видавець.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. У 1984 році закінчив Яблучанську середню школу й того ж року вступив на філологічний факультет (відділення української філології) Харківського державного університету ім. Максима Горького. У 1986—1988 служив у лавах Радянської армії. Після демобілізації поновив навчання в університеті. У 1988 році перевівся на заочне відділення й розпочав журналістську роботу кореспондентом заводської газети «Промінь» НВО «ХЕМЗ» (м. Харків).

З 1990 по 1991 працював спецкором харківської міської газети «Слобода». З 1991 по 1992 роки був заступником головного редактора харківської газети для підлітків та юнацтва «Ба-бах!!!».

У період з 1992 по 1994 роки займався видавничою справою.

У 1996 році повернувся до журналістики. Працював кореспондентом в харківській молодіжній газеті «Событие» . У 1998 році перейшов до редакції щотижневика «Грані» на посаду кореспондента. Протягом 2000—2001 років працював кореспондентом обласної газети «Время». 2001 року був завідувачем відділу інформації харківської міської газети «Слобода». У 2002 році перейшов до редакції галузевої газети «Южная магистраль» (Харків). З 2006 року — власний кореспондент Всеукраїнської транспортної газети «Магістраль» на Південній залізниці. Член Національної Спілки журналістів України (від 1996 року). Член Національної спілки письменників України(від 2015). Член творчої асоціації літераторів «Слобожанщина» (від 2015).

Творчість[ред. | ред. код]

Літературну творчість розпочинав як поет. Видав збірку верлібрів «Потойбіччя». Вірші та оповідання друкувались в місцевій періодиці, українських часописах «Український засів», «Медіа-поліс» та антології молодої поезії «Початки» («Смолоскип», 1998). Як прозаїк дебютував романом «Останній клієнт». З 2009 року активно працює в дитячій літературі.

Лауреат творчих конкурсів «Часопис», «Часопис-2000», «Коронація слова» (2009), Коронація слова (2012), лауреат літературної премії «Великий Їжак» (2012).

У 2017 році його оповідання увійшло до збірки «10 історій для хлопців», що вийшла у «Видавництві Старого Лева»[1].

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Потойбіччя. — Харків: Видавець, 1991
  • Последний клиент. — Харьков: Слобожанщина, 2006
  • Марципан Пломбірович. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2009 (у співавторстві з Яною Бердт)
  • Мій друг Юрко Циркуль та інші. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2010.
  • Все починається в 13. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 10 історій для хлопців. Видавництво Старого Лева. Процитовано 2017-09-10. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Івченко А. Бердута Валентин Корнійович // Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопедичного словника / за ред. М. М. Романюка. — Львів, 2009. — Вип. 16. — С. 27–28.