Варна (станція)
| Варна
Railway line 2 | |
|---|---|
 | |
| 43°11′54″ пн. ш. 27°54′44″ сх. д. / 43.19839200002777346° пн. ш. 27.91226300002777805° сх. д. | |
| Рік відкриття | 1925 (99 років) |
| Код станції | ? |
| Код «Експрес-3» | ? |
| |
| Варна на Вікісховищі | |
Залізнична станція «Варна» (болг. Железопътна гара Варна) — станція що обслуговує чорноморське місто та общину міста Варна, третього за чисельністю населення міста Болгарії.
Станція є однією з найстаріших в Болгарії. Нинішня будівля станції була побудована між 1908 і 1925 роками, коли її офіційно відкрив болгарський цар Борис III. У місті Варна є залізничне сполучення з 26 жовтня 1866 року, коли була відкрита залізнична лінія Варна- Русе.
Станцію будували в кілька етапів під керівництвом архітекторів Ніколи Костова та Кіро Марічкова. Будівля виконана в стилі модерн з елементами необароко. Італійські архітектори також були залучені до стилізації як внутрішньої, так і зовнішньої частини будівлі вокзалу. У 1929 році на годинниковій вежі станції встановлено німецький годинниковий механізм. У 2004 і 2005 роках станція зазнала капітальних реставраційних робіт[1].
Центральний залізничний вокзал міста Бургас був побудований в схожому стилі.
Раніше Варна була зупинним пунктом на маршруті «Східного експреса», де пасажири сідали на пором до Константинополя після поїзда з Джурджу до Русе, а потім на пором до Варни.[2] Сьогодні це ключовий залізничний вузол із трьома лініями до Софії та окремими лініями до Карнобату, Русе, Пловдива, Плевена, Шумена, Добрича тощо.
- ↑ Petrova, Galina. The regenerated face of the old station (Bulgarian) . Railway Transport Magazine. Архів оригіналу за 29 квітня 2007. Процитовано 15 жовтня 2006.
- ↑ QUERALT DEL HIERRO, MARÍA PILAR (24 листопада 2021). More than just a 'mystery' train, the Orient Express whisked the elite across Europe in luxury and style. National Geographic UK. Процитовано 26 травня 2022.
