Васильківський Олександр Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Васильківський Олександр Олексійович
Народився 6 червня 1940(1940-06-06) (83 роки)
Царичанка, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність журналіст, письменник
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Членство Національна спілка письменників України
Нагороди Премія ЛКСМУ імені Миколи Островського — 1982
премія імені М. Горького

Олекса́ндр Олексі́йович Васильківський (* 6 червня 1940(19400606), Царичанка) — український документальний прозаїк, літературний критик, публіцист, 1973 — член Спілки письменників України.

Життєпис[ред. | ред. код]

В 1959—1965 роках навчався на факультеті журналістики Львівського державного університету ім. І. Я. Франка, одночасно з навчанням в 1962—1965 роках — літературний працівник львівської газети «Ленінська молодь».

В 1965—1981 роках — в київській «Молодій гвардії» — кореспондент, завідувач відділу, відповідальний секретар.

В 1981—1982 — старший редактор відділу прози видавництва «Радянський письменник».

З 1982 працює в журналі «Київ» — редактор відділу прози, відповідальний секретар, заступник головного редактора.

Пише оповідання, повісті та романи:

  • 1967 — «Полиновий вітер», Київ, «Веселка»,
  • 1968 — «Сині журавлі»,
  • 1972 — «Під крилом осені», Київ, «Радянський письменник»,
  • 1973 — «Мить вертання»,
  • 1975 — «Березова кладь», Київ, «Молодь»,
  • 1983 — «І всі хто не забув», «Радянський письменник»,
  • «Поки є час», 1986,
  • «Вертикаль»,
  • «Останній день літа»,
  • «Плинів вітер»,
  • «Причали наші»,
  • «Сорок днів»,
  • «Число сатани».

Лауреат премії імені М. Островського та Всесоюзної премії імені М. Горького.

Джерела[ред. | ред. код]