Савчак Василь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Василь Савчак)
Перейти до: навігація, пошук
Василь Савчак
Василь Савчак

Окружний провідник ОУН Буковини
Час на посаді:
1945 — 20 жовтня 1950
Попередник Артемізія Галицька
Наступник Матвіїв Юліан

Окружний провідник ОУН Коломийщини
Час на посаді:
1944 — 1945
Попередник ?
Наступник Григорій Легкий-«Борис»

Народився 1922(1922)
с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область
Помер 20 жовтня 1950(1950-10-20)
с. Шешори, Косівський район, Івано-Франківська область
Національність українець
Політична партія ОУНР
Дружина Ірина Лепкалюк — «Леся»
Нагороди

Plastove vidznachennja Bronzovyj Khrest.JPG Пластовий Бронзовий Хрест (1945)

UPA-Zaslugy2-sriblo-2.png Срібний Хрест Заслуги (1948)

Савчак Василь (псевдо: «Сокіл», «Сталь») — (23 березня 1922, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область[1] — † 20 жовтня 1950, біля с. Шешори, Косівський район, Івано-Франківська область) — окружний провідник ОУН Коломийщини (1944–1945), окружний провідник ОУН Буковини (початок 1945–1950). Лицар Срібного Хреста Заслуги.

Біографія[ред.ред. код]

Навчався у Станіславівській гімназії, член ОУН. Провідник чоти на виховно-вишкільному таборі юнацтва в селі Ямниці коло Станіславова (1941), провідник підпільного Пласту у рідному селі. Працівник обласного проводу Юнацтва ОУН Станіславівщини (1943), повітовий провідник ОУН Коломийщини (1943–1944), окружний провідник ОУН Коломийщини (1944–1945), окружний провідник ОУН Буковини (початок 1945–1950).

Родина В.Савчака, як і багато інших українських сімей, чиї сини і дочки пішли в ОУН і УПА, була виселена радянською владою до Сибіру. Його дружина, керівник референтури пропаганди Коломийського окружного проводу ОУН «Леся» перебувала з ним у підпіллі і загинула під час однієї з операцій МГБ 3 серпня 1947 р. в селі Нижній Вербіж Коломийського району Івано-Франківської області.

Провідник Коломийщини «Борис» (Легкий Григорій) та провідник Буковини «Сталь» (Савчак Василь)

15-25 жовтня 1950 р. у гірських районах Станіславщини — Кутському, Яблунівському, Косівському та Жаб'євському — органи МГБ провели велику чекістсько-військову операцію. В ній брали участь 55 співробітників УМГБ по Станіславській області, три батальйони військ МГБ (680 офіцерів та солдатів) з 41 службово-розшуковою собакою. В результаті цієї операції було вбито 26 та заарештовано 7 підпільників. Саме тоді, 20 жовтня 1950, в районі хребта Корметура в Шешорських лісах на Косівщині, чекісти блокували повстанців під час проведення ними наради і Василь Савчак в перестрілці загинув. Разом із ним в цьому бою, прикриваючи відхід товаришів, будучи пораненим, підірвав себе гранатою окружний провідник ОУН Коломийщини Григорій Легкий-«Борис». Тіла мертвих провідників ще три дні стояли в одному із сіл для опізнання. Є дані, що потім тіла були літаком перевезено до Києва для показу вищому командуванню НКВД. Місце поховання невідоме.

Нагороди і вшанування[ред.ред. код]

Відзначений Пластовим Бронзовим Хрестом (1945).

За активну діяльність в підпіллі Українська Головна Визвольна Рада у вересні 1948 р. нагородила В. Савчака Срібним хрестом заслуги.

На тому місці, де повстанці прийняли останній бій, стоїть тепер Пам'ятний хрест — як символічна могила.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Пластуни у визвольних змаганнях. — Нью-Йорк, 2002. — С.32; Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943-49. Довідник ІІ. — Нью-Йорк, 1995. — С.82-83;
  2. Чемеринський А. Історія Пласту в Ямниці // Пластовий шлях. — 1996. — Ч.1. — С.49.
  3. Гривул Т., Мороз В., Муравський В., Окаринський В. Матеріали до пластового мартиролога. — Львів, 2003.
  4. Дейчаківський Ігор. Василь Савчак — «Сталь» — провідник ОУН Буковини. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006. — 80 с.

Див. також[ред.ред. код]