Шешори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Шешори
Sheshory-1.jpg
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Косівський район
Рада/громада Шешорівська сільська рада
Код КОАТУУ 2623688801
Основні дані
Засноване 1445 року
Населення 1984
Площа 0,05 км²
Густота населення 39360 осіб/км²
Поштовий індекс 78623
Телефонний код +380 3478
Географічні дані
Географічні координати 48°20′11″ пн. ш. 24°59′28″ сх. д. / 48.33639° пн. ш. 24.99111° сх. д. / 48.33639; 24.99111Координати: 48°20′11″ пн. ш. 24°59′28″ сх. д. / 48.33639° пн. ш. 24.99111° сх. д. / 48.33639; 24.99111
Місцева влада
Адреса ради 78623, Івано-Франківська область, Косівський район, с. Шешори
Карта
Шешори is located in Україна
Шешори
Шешори
Шешори is located in Івано-Франківська область
Шешори
Шешори

WC: Шешори у Вікісховищі

Ше́шори — село в Косівському районі Івано-Франківської області. Сільраді підпорядковане село Прокурава.

Географія[ред.ред. код]

Шешори — мальовниче гуцульське село, розташоване в Карпатах. Тягнеться на кілька кілометрів вздовж річки Пістиньки. Відстань до Косова 12 км, до залізничної станції Коломия — 30 км.

Кутки: Вуглєрка, Грабівка, Демні, Заворіттє, Заріччє Велике, Заріччє Мале, Межиброди, Осередок, Самбір, Царина, Якобівка.

Навколишні гори: хребет Брусний (960 м), Кормитура (916 м), Грунь (790 м), Росохата (791 м) (вид з гори), Пасічний (695 м), Радул (690 м), Млаки (687 м), Кінь (вид з Полонини на горі Росохата) (тягнеться вздовж села на південному сході). В урочищі Лебедин в улоговині розміщене озеро природного походження, яке називають Лебединим, в якому ще не відома глибина дна, і в якого дуже цікава легенда, пов'язана з селом Шешори.

Шешорські гори вкриті лісами з буку, смереки, ялиці, грабу та інших порід (у тому числі, в невеликих кількостях, модрина). На схилах гір поширеною є чорниця, ожина та малина.

Попри те, що річка гірська і на території села спадає кількома водоспадами (див. Сріблясті водоспади, Великий Гук), вода в ній доволі тепла. На південному заході від села розміщений хребет Брусний, на заході — хребти Карматура (з горою Скильч) і Кошелівка (з горою Лебедин), на сході — хребет Кам'янистий.

Історія[ред.ред. код]

Перша письмова згадка про село в 1427 році (за іншими даними — 1445, село «Гестерув»), хоча поселення існувало й раніше, в кам'яну добу. На околицях села знайдено кам'яні знаряддя праці доби бронзи.

Стосовно походження назви села існують різні версії. Можливо невипадковим є сусідство гори «Кінь» та села «Шешори». Характер залягання гірських порід біля підніжжя гори «Кінь» і в нижній її частині такий, що найміцніші шари, виступаючи над рештою, перетинають заплаву Пістиньки і тягнуться від Коня (гори), ніби його шори. У кількох випадках саме ця шорна упряж Коня призвела до утворення порогів, перекатів та водоспадів у Шешорах. В оповитому легендами гуцульському краї поява назв природних об'єктів, пов'язаних з образом коня та його шор не дивина. Кінь, як і вівця, є давнім супутником людини цього краю. «Кінь ще й шори» — це у Шешорах. Можливо, що й гору назвали Конем саме через шореподібні геоморфологічні особливості тамтешнього природного середовища.[1] У сусідньому селі Пистинь у 1600 році була побудована церква Успіння Богородиці, яка тепер[Коли?] є найдавнішою церквою гуцульщини. В 1817 році тут діяв загін опришків під керівництвом Мозорука з Прокурави. У загоні перебували мешканці Шешорів — Ф. Слгокук, М. Мельник та ін. У 1936 році жителі села на власні кошти побудували пам'ятник Т. Г. Шевченкові.

Під час окупації німецькими нацистами жителі села подавали допомогу партизанам, довгі роки протистояли і московським окупантам. 20 жовтня 1950 року біля підніжжя гори Корметура неподалік с. Шешори Косівського району загинули члени Карпатського крайового проводу ОУН: Василь Савчак-«Сталь», окружний провідник ОУН Буковини, Григорій Легкий-«Борис», провідник Коломийського окружного проводу ОУН та інші підпільники[2]. Жителі села шанують загиблих героїв і ставлять їм пам'ятники[3].

У Шешорах творила майстер народної творчості, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка Ганна Василівна Василащук.

Ганна Василащук з «Кобзарем», проілюстрованим її роботами

Короткий опис[ред.ред. код]

У селі розміщений санаторій-профілакторій «Шешори», в якому лікують хвороби серцево-судинної та периферійної нервової системи, захворювання шлунково-кишкового тракту та суглобів.

Неповна середня школа, на присілку Царина — початкова школа-садок «Казка». При середній школі працює музей, де зібрано зразки народної творчості, — килими, вишивки, писанки, топірці, трембіти тощо. Народний дім, заснований в 1924 році та 2 бібліотеки. Популярні самодіяльні колективи — вокальний ансамбль учителів «Чиста криниця» та сільський хор. Лікарська амбулаторія та аптека.

Роп'яник І. О. «Хата в Шешорах», полотно, олія, 2008 рік

Релігійні громади УАПЦ та УГКЦ. Церквою св. Параскеви користується православна громада. Храмові свята 27 жовтня (преподобної Параскевії) та 15 липня — Положення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці.

У Шешорах збереглися гуцульський музичний фольклор, традиції і ремесла — різьбярство, ткацтво та ліжникарство. Тут є один з найстаріших гуцульських храмів — Горішня церква. У селі активно розвивається зелений туризм.

Фестиваль[ред.ред. код]

У 2003—2006 роках у Шешорах у липні проводився міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори». Його учасники — з Австрії, Болгарії, Молдови, Польщі, Росії, Словаччини, Франції, Чехії та України.

У 2007 році фестиваль «Шешори-2007» відбувся не в селі Шешори, а біля села Воробіївка (Немирівський район, Вінницька область).

Фотографії[ред.ред. код]

Типові прізвища[ред.ред. код]

Типові прізвища в Шешорах: Атаманюк, Петрів, Боринський, Братівник, Василащук, Грикуляк, Іванишин, Мартищук, Миклащук, Михайлюк, Олексюк, Соколюк, Ткачук, Угринюк, Фелещук, Шкром'юк, Якібчук.

Персоналії[ред.ред. код]

Пам'ятки природи[ред.ред. код]

  • Урочище Лебедин з однойменним озером на висоті 650 м, площа заповідної території 45 га; тут росте багато лікарських рослин;
  • Водоспад Гук з висотою падіння 5 м, площа 0,5 га. Гідрологічна пам'ятка.
  • Урочище Петричіла.

Дивіться[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Чирков О. Українознавчий погляд на Міжнародний фестиваль етнічної музики та лендарту «Шешори» // Українознавство. — 2005. — Ч.3. — С. 202—207.
  2. Заходи по ліквідації провідника ОУН Карпатського краю — «Єфрема»
  3. На Прикарпатті онук поставив у лісі пам'ятний знак рідним, які прийняли геройську смерть.

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.