Яблунівський район (Станіславська область)
| Яблунівський район | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  СРСР, .svg){kind=small} УСРР
|
| Округа/Область: | Станіславська область |
| Утворений: | 17 січня 1940 |
| Ліквідований: | 30 грудня 1962 |
| Площа: | 300 км² км² |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Яблунів |
| Кількість селищних рад: | 2 |
| Кількість сільських рад: | 11 (1955) |
| Кількість смт: | 2 |
| Районна влада | |
Яблунівський район — колишній район у складі Станіславської області УРСР. Центром району було містечко Яблунів.
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Утворений 17 січня 1940 року зі складових частин Коломийського повіту — містечка Яблунів та сільських ґмін Березув Сьредні, Космач і Яблонув.
Першим секретарем райкому компартії призначений Криша Д.Я. (до того — другий секретар Ново-Московського райкому КП(б)У Дніпропетровської області)[1].
У роки ІІ світової війни територія району була окупована німцями і увійшла до Коломийського староства Дистрикту Галичина. Навесні 1944 року радянські війська знову захопили територію району і був відновлений Яблунівський район з усіма установами.
Станом на 1 вересня 1946 року[2] площа району становила 300 км², кількість сільських рад — 18, селищних — 1.
На 22.01.1955 в районі залишилось 11 сільрад.[3]
Указом Президії Верховної Ради УРСР 30 грудня 1962 р. Яблунівський район ліквідовано і приєднано до Коломийського району.[4].
Діяльність ОУН і УПА[ред. | ред. код]
На території району діяла районна організація ОУН, очолювана районним проводом ОУН, який підпорядковувався Косівському надрайонному проводу ОУН. Окупанти почали терор проти місцевого населення, тіла закатованих скидали у криниці.
У відповідь на терор підпільники за 1946 р. ліквідували керівників репресивних органів: другого секретаря Яблунівського РК КП(б)У Саренка, начальника паспортного столу Яблунівського РВ УМВС капітана Сергієнка, захопили в полон заступника начальника Коршівського РВ УМДБ старшого лейтенанта Чуйка та інших.[5]
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Яблунівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Космач і Стопчатів.
Адміністративний поділ станом на 1 вересня 1946 року[6][ред. | ред. код]
- Космацька селищна рада
- селище Космач
- хутір Баня
- хутір Горішня
- хутір Грунь
- хутір Дошаний
- хутір Загодили
- хутір Клявза
- хутір Медвеже
- хутір Міжгір'я
- хутір Облоз
- хутір Поділ
- хутір Почоса
- хутір Румир
- хутір Рунок
- хутір Суропата
- хутір Царина
- Яблунівська селищна рада
- селище Яблунів
- Бабинопільська сільська рада
- село Бабинопілля
- хутір Випчина
- хутір Кирперит
- хутір Поушинка
- Баня-Березівська сільська рада
- село Баня-Березів
- Верхньоберезівська сільська рада
- село Верхній Березів
- Ковалівська сільська рада
- село Ковалівка
- Лючанська сільська рада
- село Люча
- хутір Лози
- хутір Петрики
- хутір Румир
- Лючківська сільська рада
- село Лючки
- Нижньоберезівська сільська рада
- село Нижній Березів
- хутір Ласкунца
- хутір Підпечери
- Середньоберезівська сільська рада
- село Середній Березів
- хутір Старий
- Стопчатівська сільська рада
- село Стопчатів
- хутір Борисівка
- хутір Корніївка
- хутір Красник
- Текучанська сільська рада
- село Текуча
- хутір Гнилець
- хутір Сухий Потік
- Уторопівська сільська рада
- село Уторопи
- хутір Діл
- хутір Короленка
- хутір Красник
- хутір Насарад
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В. Сергійчук. Український здвиг. Том III: Прикарпаття. 1939—1955. — С. 56.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 496.
- ↑ Редько А.Г. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 29 січня 2020.
- ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- ↑ «Літопис УПА» Нова серія. Том 25. Коломийська округа ОУН: Документи і матеріяли (1945–1952). — с. 19.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 506.