Василівка (Солонянська селищна громада)
| село Василівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Дніпровський район |
| Громада | Солонянська селищна громада |
| Облікова картка | Василівка |
| Основні дані | |
| Населення | 1072 (2021) |
| Поштовий індекс | 52460 |
| Телефонний код | +380 5669 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°15′17″ пн. ш. 34°59′42″ сх. д. / 48.25472° пн. ш. 34.99500° сх. д.Координати: 48°15′17″ пн. ш. 34°59′42″ сх. д. / 48.25472° пн. ш. 34.99500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
116 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 52460, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, с.Василівка, вул.Стремського,3 |
| Карта | |
  Василівка | |
 Василівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Васи́лівка — село в Україні, у Солонянській селищній територіальній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення станом на 2021 рік — 1072 мешканці.
Географія[ред. | ред. код]
Село Василівка розташоване на березі річки Суха Сура, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Звонецький Хутір, нижче за течією примикає село Антонівка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат. Поруч проходить автомобільна дорога Н08.
Знаходиться за 15 км на північний схід від центру громади Солоне і за 10 км від залізничної станції Сурське на лінії Апостолове — Нижньодніпровськ-Вузол.
Історія[ред. | ред. код]
Василівка заснована у другій половині 19 сторіччя.
Перший колгосп створено у 1929 році.
У Василівці знаходилася центральна садиба колгоспу «Заповіт Леніна», за яким закріплено 8350 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 7558 га орних земель. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур та виробництві м'ясо-молочної продукції.
За високі показники в соціалістичному змаганні, яке розгорнулося на честь 50-річчя Великого Жовтня, колгоспу «Перемога» (що згодом ввійшов до складу колгоспу «Заповіт Леніна») у 1967 році вручено на вічне зберігання пам'ятний Червоний прапор ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС.
За 1966—1976 роки в селі побудовано 70 індивідуальних, три двоповерхових 12-квартирних і сім 8-квартирних житлових будинків, будівля восьмирічної школи.
У 1989 році за переписом тут мешкало приблизно 1200 осіб.
У 2001 році за переписом тут мешкало 1128 осіб.
Василівка сьогодні[ред. | ред. код]
У селі є восьмирічна школа, у якій 14 вчителів навчають 173 учні, клуб із залом для глядачів на 250 місць, дві бібліотеки, книжковий фонд яких становить 6 тис. примірників, медпункт, дитячі ясла на 70 місць, два магазини. Є майстерня побутового обслуговування, АТС, поштове відділення, ощадна каса.
Встановлено пам'ятник 73-м радянським воїнам, загиблим при вигнанні з Василівки нацистських окупантів.
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 80,9 % |
| російська | 16,6 % |
| інші/не визначилися | 2,5 % |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Коновалов Володимир Володимирович (1986—2014) — розвідник 39-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області «Дніпро-2». Загинув під Кряківкою на Луганщині.
Література[ред. | ред. код]
- Васи́лівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.798
Посилання[ред. | ред. код]
- Василівська сільська рада [Архівовано 5 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Василівка на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з червня 2019]
- Погода в селі Василівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
