Ват Пхра Сі Санпхет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
วัดพระศรีสรรเพชญ์ 01.jpg

Ват Пхра Сі Санпхет (тайська . วัด พระ ศรี สรรเพชญ) — ват в колишній столиці Таїланду Аюттхаї . Ват був заснований у 1448 році і зруйнований при взятті Аюттхаї бірманцями в 1767 році, в даний час знаходиться в зруїнованому стані . Як частина історичної Аюттхаї, входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО[1]. Це був найграндіозніший та найкрасивіший храм столиці.

Три чеди Ват Пхра Сі Санпхет

Історія[ред.ред. код]

Ват знаходиться на частині території, з 1350 роки (заснування Аюттхая) по 1448 зайнятої царським палацом. У 1448 році цар Бороматраілоканат наказав побудувати тут ват за зразком Ват Махатхат в Сукхотаї. Його син, Раматхібоді II, в 1492 році побудував дві чеди, в яких зберігався прах його батька і брата, царя Боромарачі III. Третя чеди була побудувана в 1592 році царем Боромарачей IV, і туди поміщений прах самого Раматхібоді II. Три вишикуваних у лінію чеди складають одну з найбільш відомих пам'яток Аюттхаї.[2]

У 1479 році за наказом Раматхібоді II була побудована вігара, в якій з 1483 знаходилася золота статуя Будди висотою 16 метрів. Постамент був 8 метрів у довжину. В основі статуя була зроблена з бронзи і важила приблизно 64 тонн. Поверхня була вкрита приблизно 343 кілограмами золота. На будівництво статуї пішло більше трьох років.

У 1740-х роках цар Боромакот наказав провести реставрацію храму.

У XVIII столітті на території вата були також побудовані кілька десятків чеди меншого розміру, ніж основні три, і в них поміщений прах членів царської сім'ї.

Ват належав безпосередньо царській родині, і в ньому не жили ченці. Ват використовувався виключно для церемоній за участю царя.

Після заняття Аюттхая бірманцями в 1767 році ват був розграбований і почав занепадати. Є малюнок чеди, зроблений в кінці XIX століття, на якому все, крім верхівки, густо заросло ліанами. Король Рама I наказав перенести залишки статуї Будди в Бангкок і помістив їх у спеціально побудовану чеди в Ват Пхо.

З 1927 року комплекс передано Міністерству мистецтва Таїланду. Проводилась часткова реставрація.[3]

Ват Пхра Сі Санпхет

Будова[ред.ред. код]

Основною визначною пам'яткою вата є три відреставровані чеди, що стоять в його центрі на високій платформі. Західна була призначена для праху Раматхібоді II, центральна — для Боромарачі II, східна — для Бороматраілоканата. Чеди побудовані в класичному стилі за зразком цейлонської архітектури, і схожі за формою на дзвін. У кожній з них з чотирьох сторін зроблені невеликі капели, куди з платформи ведуть круті сходи. До кожної з чеди зі сходу прибудований мондоп, в якому імовірно знаходився відбиток ноги Будди.

Навколо платформи прокладена стежка, Пхра рабіенг, до якої з заходу і зі сходу примикали два нині зруїнований будівлі. Західна являля собою Віхарн (Віхарн Луанг) із золотою статуєю Будди, східна складалася з чотирьох з'єднаних Віхарн. На території вата розташовувалися також інші Віхарн, а також малі чеди для членів царської родини.

Територія вата обнесена високою огорожею з воротами.

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://ukrbukva.net/79461-Ob-ekty-YuNESKO-v-Tailande.html
  2. http://miroved.com/articles/tailand/aiiutaiia/77/aiuttaiia
  3. Piriya Krairiksh: A Revised Dating of Ayudhya Architecture (II). Journal of the Siam Society, 80, 2. Bangkok, 1992. ISSN 0857-7099.