Вейк-ан-Зеє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вейк-ан-Зеє
нід. Wijk aan Zee
Вейк-ан-Зеє
Основні дані
52°29′30″ пн. ш. 4°35′33″ сх. д. / 52.49167° пн. ш. 4.59250° сх. д. / 52.49167; 4.59250Координати: 52°29′30″ пн. ш. 4°35′33″ сх. д. / 52.49167° пн. ш. 4.59250° сх. д. / 52.49167; 4.59250
Країна Нідерланди Нідерланди
Регіон Flag North-Holland, Netherlands.svg Північна Голландія
Населення 2 400
Поштові індекси 1949
Часовий пояс UTC+1
Водойми Північне море
Міська влада
Веб-сторінка wijkaanzee.info
Вейк-ан-Зеє is located in Нідерланди
Вейк-ан-Зеє
Вейк-ан-Зеє

CMNS: Вейк-ан-Зеє на Вікісховищі

Вейк-ан-Зеє (нід. Wijk aan Zee) — містечко на узбережжі Північного моря в муніципалітеті Бевервійк в провінції Північна Голландія у Нідерландах. Тут щороку відбувається престижний шаховий турнір Вейк-ан-Зеє (колишня назва «Корус-турнір», також «Гооґовенс-турнір»).

Завдяки своєму розташуванню на березі моря, Вейк-ан-Зеє став популярним місцем серед туристів. Хоча це відбивається на економіці містечка (що втілюється насамперед у великій кількості барів та готелів), Вейк-ан-Зеє продовжує функціонувати більш-менш традиційно. На відміну від більшості інших приморських міст, у Вейк-ан-Зеє розвинене громадянське суспільство, що проявляється у активному громадському житті.

Назва[ред.ред. код]

Дослівно назва містечка Wijk aan Zee перекладається як район на морі. Спочатку воно разом з селом Wijk aan Duin (район на дюнах) було єдиною адміністративною одиницею з назвою Wijk aan Zee en Duin (район на морі та дюнах), а з 1936 року, коли воно було включене у склад муніципалітету Бевервійк стало окремою одиницею, Wijk aan Duin же було включене у склад Бевервійка, про що зараз нагадує лише назва великої дороги Wijk aan Duinerweg у цьому районі міста.

Культурне село Європи 1999[ред.ред. код]

У 1999 році місцева влада оголосила Вейк-ан-Зеє „Культурним селом Європи“ (на зразок Культурна столиця Європи), відзначаючи особливу природу сільського життя в цілому. Це було зроблено через три роки після аналогічного вчинку данського села Томмеруп, але цього разу це був великий проект. Ідея цього вчинку полягала у популяризації проживання у невеликих містечках та селах, на противагу до урбанізації. Разом з тим, цим кроком громада Вейк-ан-Зеє шукала підтримку інших сіл Європейського Союзу.[1]

Вейк-ан-Зеє розпочало рух комун невеличких містечок та сіл разом з іншими населеними пунктами з Англії, Естонії, Франції, Греції, Італії, Іспанії, Німеччини, Данії, Чехії та Угорщини в спробі визначити роль і майбутнє сіл в Європі, допомагаючи також один одному у подоланні труднощів, яких зазнають невеликі місцеві громади в даний час. Щороку одному з цих сіл присвоюється звання «Культурне село Європи».

Передісторія[ред.ред. код]

Вейк-ан-Зеє розташоване в тридцяти кілометрах від Амстердама і лише за три кілометри від виходу Амстердамського каналу у Північне море. З часом, важка промисловість, об'єкти якої розташовані вздовж каналу, поширилась аж до краю села. Коли плани для нової хвилі промислового підйому були оголошені в сімдесяті роки минулого століття, громада Вейк-ан-Зеє спротивилась цьому. Мешканці не мали жодного бажання, щоб їхнє містечко було стерте з карти світу, вони вважали себе більш важливими, ніж промисловий розвиток. Починаючи з сімдесятих років село не менше ніж тринадцять разів входило у різноманітні плани розвитку території, які загрожували існуванню села. Свого часу за рахунок землі Вейк-ан-Зеє уряд планував будівництво аеропорту, розміщення складу для зберігання забрудненого мулу, будівництво електростанції, тощо.

Саме це змусило мешканців Вейк-ан-Зеє об'єднатись в спільній боротьбі за майбутнє містечка, оскільки лише сильне громадянське суспільство могло відстояти власні інтереси. З іншого боку, жителів поєднала культура. Вони вважали, що рівень культури населеного пункту залежить не від кількості театрів, музичних подій, бібліотек, чи виданих книг, але від гостинності мешканців, чи того, як люди ставляться один до одного.

Гостинність[ред.ред. код]

Визнання Вейк-ан-Зеє „Культурним селом Європи“ у 1999 році мало не лише декларативний характер, але й практичну реалізацію. Щомісяця громада села зустрічала групу із 50 мешканців одного із 10 інших містечок, учасників програми, та розміщала їх у місцевих сім'ях на 3 дні. За час перебування на гостей очікувала цікава програма: прийоми, концерти, екскурсії на кораблі, святкові страви та музичні вечори, в якій брали участь не лише гості, але й місцеві мешканці.

Географія[ред.ред. код]

У десятому-одинадцятому століттях в околицях нинішнього Вейк-ан-Зеє утворилося кілька параболічних дюн, які з часом перемістились вглиб країни. У басейнах, які утворили ці бархани, морською водою була нанесена глина. На цьому шарі глини почали проростати галофільні рослини, які, відмираючи, сформували шар торфу. З відступом моря і припливом прісної води з дюн, такі басейни стали відносно родючими полями, придатними для обробітку людини.

Великий луг у центрі ​​Вейк-ан-Зеє є єдиним збереженим прикладом такого природного утворення.

Рибальське село[ред.ред. код]

У середньовіччі Вейк-ан-Зеє, як і більшість приморських сіл, жило з рибальства. Однак до середини дев'ятнадцятого століття через відсутність порту, воно майже припинило своє існування, програвши у конкуренції сусіднім селам.

Персоналії[ред.ред. код]

Уродженці[ред.ред. код]

Цікавинки[ред.ред. код]

У 1996 році в шаховому турнірі у Вейк-ан-Зеє переміг Василь Іванчук, а у 2009 році Сергій Карякін.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Bert Kisjes. Cultural Village of Europe (pdf) (англ.). Процитовано 05.12.2014. 

Зовнішні посилання[ред.ред. код]


Попередник:
Культурне село Європи
1999
Наступник:
Франція Мельйоннек