Велике князівство Литовське (енциклопедія)
| Велике князівство Литовське | |
|---|---|
| Вялікае княства Літоўскае | |
 Обкладинка третього тому зі знімком Палацово-замкового комплексу) | |
| Загальна інформація | |
| Автор | редколегія: головний редактор Геннадій Петрович Пашков, Т. У. Бялова та інші |
| Жанр | енциклопедія, історія |
| Країна |  Білорусь |
| Мова оригіналу | білоруська |
| Видавництво | «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі» |
| Перекладач | відсутній |
| Оформлення | Випуск видання здійснений на замовлення та при фінансовій підтримці Міністерства інформації Республіки Білорусь |
| Дати публікацій | |
| Перше видання | 2005–2010 |
| Українською мовою | відсутня |
Велике князівство Литовське, енциклопедія (біл. Вялікае княства Літоўскае, энцыклапедыя; ЭВКЛ, ЭнцВКЛ) — фундаментальна тритомна енциклопедія білоруською мовою, присвячена історії та культурі Великого Князівства Литовського.
У створенні енциклопедії брали участь учені Інституту історії та Інституту мистецтвознавства, етнографії і фольклору Академії наук Білорусі, а також ВНЗ країни[1]. Крім білоруських авторів, над енциклопедією працювали литовські, польські та російські вчені[2].
Енциклопедичні статті наводяться в алфавітному порядку і містять інформацію про найзначиміші події історії Великого князівства Литовського, а також про правові акти, центральних і місцевих органів управління держави. Велика увага приділяється державним, релігійним та культурним діячам, а також представникам найвизначніших князівських і шляхетських родів, широко висвітлюється фінансова і грошова політика. Значна частина статей присвячена пам'яткам архітектури, а також найзначущим друкованим та рукописним книгам, періодичним виданням. Енциклопедія також містить біографії дослідників XIX–XX століть, які зробили вагомий внесок у вивчення історії та культури Великого князівства Литовського. Видання барвисто ілюстровано фотографіями, малюнками, картами й планами[3].
Білоруський історик Олександр Кравцевич позитивно оцінив факт виходу цієї енциклопедії та охарактеризував її як «великий прорив у дослідженні Великого князівства Литовського, держави, яка створила білоруський народ». Водночас дослідник критикує подачу початкової історії Великого князівства Литовського з позиції так званої «концепції В'ячеслава Носевича»[4], яку він вважає недостатньо аргументованою і заснованою на литовській історіографії. Також історик критикує, на його погляд, занадто нейтральні статті про діячів, яких він вважає «однозначно негативними в білоруської історії» (наприклад, статтю про Олександра Суворова). Також О. Кравцевич звертає увагу на деяку неточність викладання фактів[5].
У Вікіпедії є шаблон {{ЕВКЛ}} для посилання на цю енциклопедію як на джерело інформації.
- Том 1 (Абаленскі — Кадэнцыя), г. Мінск: «Беларуская Энцыклапедыя імя П.Броўкі», 2005 г. — 684 с.: іл. ISBN 985-11-0314-4 (біл.) (Друге видання 2007 р. ISBN 978-985-11-0393-1 [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.])
- Том 2 (Кадэцкі корпус — Яцкевіч), г. Мінск: «Беларуская Энцыклапедыя імя П.Броўкі», 2005 г. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0 (біл.) (Друге видання 2007 р. ISBN 978-985-11-0394-8 [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.])
- Том 3 (Дадатак А — Я), г. Мінск: «Беларуская Энцыклапедыя імя П.Броўкі», 2010 г. — 696 с.: іл. ISBN 978-985-11-0487-7 [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] (біл.)
- ↑ Лявон К. Вялікія княгіні і ворагі ВКЛ у адным томе [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Наша Ніва, 22.03.2010 (біл.)
- ↑ Севярын Квяткоўскі. Выйшаў першы том энцыкляпэдыі «Вялікае княства Літоўскае» [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 18.07.2005 (біл.)
- ↑ Выйшаў другі том энцыкляпэдыі «Вялікае Княства Літоўскае» [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] // БелТА, 16.01.2007 (біл.)
- ↑ Вячаслаў Насевіч. ВКЛ ад узнікнення да Крэўскай уніі [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] (біл.)
- ↑ Міхась Скобла. Алесь Краўцэвіч: «Энцыкляпэдыя „Вялікае Княства Літоўскае“ выйшла насуперак афіцыйнай гістарычнай плыні» [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 01.05.2007 (біл.)
