Великий Бельт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 55°19′06″ пн. ш. 11°00′20″ сх. д. / 55.318206° пн. ш. 11.005554° сх. д. / 55.318206; 11.005554

Данські протоки в південно-західній частині Балтійського моря
Супутниковий знімок Данії: Великий Бельт по центру

Великий Бельт (дан. Storebælt) протока між данськими островами Зеландія (Sjælland) і Фюн. З 1997, між островами через протоку діє Міст Великий Бельт.

Географія[ред.ред. код]

Великий Бельт є головною з трьох Данських проток, які пов'язують Каттегат і Балтійське море. Дві інших Ересунн і Малий Бельт.

Великий Бельт має 60 км завдовжки і 16-32 км завширшки. В протоці є два острови: Спрого — на півночі і та Лангеланн на півдні. потоків навколо двох основних островів: Спрого на півночі і Лангеланд на південь. Спрого ділить Великий Бельт на Східний і Західний канали. Через Східний і Західний канали побудовано Міст Великий Бельт, під Східним проходить також тунель.

Геологія[ред.ред. код]

У часи що передували попередньому льодовику на цьому місці існувала ріка яка скидала воду з басейну Балтійського моря. Так було за часів Ейміанового моря, після якого льодовик покрив цей регіон товщею в декілька км. Сьогоденна топографія повністю після льодовикова.

На дні протоки існують північний і південний пороги. У північній частині існує два V-подібних утворення на глибині більш ніж 50 м. На півдні поріг на глибини 30 м, виступає з річкових та озерних відкладень. Ця конфігурація дає докази того, що протягом більшої частини свого існування Великий Бельт пропускав гірські потоки.

На півночі поріг знаходиться в морі біля північного узбережжя Зеландії. Південний трохи південніше Лангеланну, при вході в Кільську бухту. Фемарн-Бельт з'єднує Кільську бухту з Любецькою бухтою південніше Лолланну. Любецька бухта відкрита в Балтійське море.

Солонувате Іолдійове море мало стік до світового океану через протоку в районі Стокгольма. Близько 10000 років тому, Іолдійове море прорвало природну греблю і утворило перший Великий Бельт. Він був менше, ніж 1 км в ширину і мав дві протоки що прямували на північ. Протока була заблокована знову підняттям землі, що утворило Анцилове озеро. Лишився лише стік через протоку біля Стокольма яка була закрита 9500-8000 тому.

Прискорене танення і відновлення рельєфу відбувалося різними темпами в різних місцях, що призвело до деякої нестабільності. До 9200 тому рівень озера піднявся до рівня Дарсового порогу і утворилася нова протока в безпосередній близькості від того, що наразі є "Великий Бельт" (протока між данським островами Зеландія та Фюн), яку деякі геологи називають Данською річкою.

Міжнародний водний шлях[ред.ред. код]

Великий Бельт був і є судноплавним для океанічних суден, незважаючи на кілька зіткнень з/біля мосту. Данські ВМС відслідковують рух кораблів Великим Бельтом.

З часів царювання короля Еріка Померанського, данський уряд отримував більшу частину своїх доходів шляхом стягування так званого Бельтового Мита з міжнародних торгових суден, що проходили через Ересунн під загрозою затоплення. Не-данським суднам було заборонено використання будь-яких інших водних шляхах, ніж Ересунн. Судна які не підкорялись були затоплені або конфісковані. З середини 19-го століття, ця практика завдяки дипломатичним зусиллям була припинена, на томість була запропонована міжнародна фінансова компенсація. Данські водні шляхи, отже, були відкриті для іноземних судів. Східний прохід Великого Бельту є міжнародним водним шляхом, юридично з 1857, згідно з Копенгагенською конвенцією. Західна половина Великого Бельту (між Фюн і Спрого) і всі інші частини данських проток є данськими територіальними водами і є під данською юрисдикцією.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]