Венглінське джерело

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Венглі́нське джерело́ (або джерело Прибило) — давній водозабір у Львові, що бере свою назву від імені адвоката Францішека Венглінського, який спорудив тут заміську віллу Погулянка[1]. Перші згадки про джерело можуть сягати аж 1407 року. Відтоді[2] й до середини 20 ст. воно постачало воду до чотирьох фонтанів на Ринку довкола ратуші та до декількох прилеглих вулиць[3]. Сам водопровід пролягав вулицями Погулянки, Кохановського, Сакраменток, Пекарською, Чарнецького і Руською на Ринок до ратуші, а звідти до вул. Гродзіцьких, Ормяньску, Краківську.

В 1839 році збудовано фасад і відремонтовано склепіння давнього водозабору. Оскільки «водна комора» глибоко врізана у схил, фасад по боках підпирають два масивні контрфорси, складені як і вся споруда, прикрашені рельєфними зображеннями морських німф-нереїд у вигляді напівжінок-напівриб, що тримають у руках дари моря: мушлі та гілки коралів. Припускають, що автором цих алегорій стихій води був львівський скульптор Пауль Ойтеле[4]. Невелике приміщення (5.43х3.53 м) перекрито гостролуким склепінням, складеним, на відміну від фасаду, із необробленого ламаного каміння. Всередині комори є басейн-відстійник розмірами 3.80х1.90; його глибина, за архівними даними, сягала 1.45 м. Приблизно посередині довжини басейну перебувала зруйнована нині перемичка. Тут накопичувалася і відстоювалася вода з навколишніх джерел, яка потім по трубах надходила до міста. Ззовні склепіння комори додатково було захищене кам'яними плитами, які частково збереглися.

Особливістю рельєфу є вирізьблена над входом із каменю сирена. Це єдина сирена, як герб, у Львові.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Павло Гранкін: «Brunnenstube [водяна комора] або водозбірник на Погулянці» // «Ринок інсталяцій» №9 — 2004, с. 79.

Посилання[ред.ред. код]