Виборзький трактат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кругла вежа в Виборзі, в якій відбулось підписання трактату

Виборзький трактат — пакет з 7 документів, підписаних в Виборзі протягом 1609 року між Швецією і Московським царством, про надання Швецією військової допомоги Московському царству.

За умовами договору і секретного протоколу до нього Швеція в обмін на фортецю Корела з повітом надавала уряду московського царя Василя Шуйського корпус найманців, який мав оплачувати московський уряд.

У секретному протоколі обумовлювалося, що після закінчення 3 тижнів після переходу шведськими військами кордону, командувачу шведським корпусом будуть вручені підтвердні грамоти, підписані Михайлом Скопин-Шуйським, а по закінченні ще 8 тижнів — грамоти, підписані царем. Корела повинна була передана одночасно з царськими грамотами з тією умовою, що її жителі можуть покинути місто.

На виконання цього договору в 1609-1610 роках Швеція знарядила експедиційний корпус під командуванням Якоба Делаґарді, який 25-26 березня 1610 року перейшов кордон Московського царства і брав участь у боях проти прихильників Лжедмитрія II і в польського війська.

Після прибуття корпусу Делагарді до Новгорода, Скопин-Шуйський дійсно передав йому підтвердні грамоти на договір і секретний протокол, але в обумовлений термін і опісля цього Делагарді царські грамоти вручені не були, а місто Корела не було передане.

4 липня 1610 року в битві під Клушином на Смоленщині корпус Делагарді, що входив до складу війська Дмитра Шуйського (брата московського царя Василя Шуйського) був покинутий сам на сам проти польського війська гетьмана Станіслава Жолкевського — близько 30 тис. московського війська просто розбіглося по лісах. В цей час Дмитро Шуйський з 5000 стрільців і 18 гарматами просидів у власному обозі і ніяк не підтримав власне військо[1]. В результаті, корпус Делагарді, відносно якого не були виконані умови договору і який на той момент не отримував платні, перейшов на бік поляків і надалі почав діяти самостійно.

Після повалення Василя Шуйського, Делагарді через невиконання московською владою умов договору в 1610 - 1613 роках захопив Новгород і ряд інших північних міст Московського царства, ще більш втягнувши Швецію у московську Смуту. Уряд Михайла Романова протягом 1614 - 1617 вів переговори про припинення окупації, проте шведи, відповідно до умов Виборзького трактату наполягали на територіальних поступках. Переговори проходили в обстановці неодноразово поновлення військових дій і завершилися підписанням Столбовського миру, за яким Московське царство поступилось Швеції значними територіями, втратило вихід до Балтійського моря і виплатило контрибуцію в 20 тисяч срібних рублів (980 кг срібла).

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]