Вибухи на російських літаках (2004)
| Вибухи на російських літаках | |
 | |
| Місце розташування |
Тульська область Глубокий |
|---|---|
| Дата й час | 24 серпня 2004 |
| Початкова точка маршруту | Міжнародний аеропорт «Домодєдово» |
| Пункт призначення | Гумрак (аеропорт) |
| Кількість тих, хто вижив | 0 |
| Кількість загиблих | 89 |
| Оператор | Air Volgad |
| Номер рейсу | WLG1303 і SBI1047 |
 Вибухи на російських літаках у Вікісховищі | |
Вибухи на російських літаках 2004 року — великі авіаційні катастрофи в результаті терактів, що відбулися у вівторок 24 серпня 2004 року в Росії. Практично одночасно (з інтервалом в одну хвилину) в повітрі вибухнули два літаки: Ту-134А-3 авіакомпанії «Волга-Авіаекспрес» (рейс WLG1303 Москва—Волгоград) і Ту-154Б-2 авіакомпанії «Сибір» (рейс SBI1047 Москва—Сочі). Обидва літаки вилетіли з московського аеропорту Домодєдово. Через годину з чимрсь після зльоту обидва лайнери були підірвані терористками-смертницями. Рейс 1303 впав на землю біля населеного пункту Бучалки (Тульська область); рейс 1047 зазнав катастрофи у районі селища Глибокий (Ростовська область). Всього загинуло 89 осіб: 43 на борту рейсу 1303 (34 пасажири і 9 членів екіпажу) і 46 — на рейсі 1047 (38 пасажирів і 8 членів екіпажу). Президент Росії Володимир Путін оголосив у Росії 26 серпня 2004 року днем жалоби за загиблими[1].
Рейс 1303[ред. | ред. код]
Рейс WLG1303 вилетів з Москви о 22:30 MSK і взяв курс на Волгоград. На його борту знаходилися 34 пасажири і 9 членів екіпажу.
У 22:54, коли літак пролітав над Тульської областю, в його хвостовій частині стався сильний вибух. Розірваний на дві частини лайнер впав на землю з висоти 9500 метрів. Уламки літака знайшли в 2 кілометрах на північ від населеного пункту Бучалки Кімовського району Тульської області. Хвостова частина лайнера лежала у 700 метрах від носової частини та крил. Усі 43 особи на його борту загинули.
Вибух у літаку влаштувала 30-річна терористка-смертниця Амінат Нагаєва[2]. Рідна сестра Амінат — Роза Нагаєва — була знищена через кілька днів під час штурму захопленої терористами школи у Беслані[3][4].
Рейс 1047[ред. | ред. код]
Рейс SBI1047 вилетів з Москви о 21:35 MSK й взяв курс на Сочі. На його борту перебували 38 пасажири й 8 члени екіпажу.
У 22:53, під час польоту над Ростовською областю, у хвостовій частині рейсу 1047 стався сильний вибух. На борту лайнера утворилася діра, були перебиті приводи і проводки управління, хвостова частина відірвалася. Літак втратив керування і почав падати. Екіпаж всіма силами намагався утримати літак у повітрі, проте у 22:55 MSK некерований лайнер зазнав аварії в районі селища Глибокий Кам'янського району Ростовської області й повністю зруйнувався. Деякі уламки літака впали на житлові будинки селища, але на землі ніхто не постраждав. Всі 46 осіб на його борту загинули.
6 пасажирів зареєструвалися на рейс 1047 перед посадкою, проте на борт вони не потрапили. Багаж запізнившихся осіб був знятий. З'ясуванням обставин запізнення пасажирів займалася державна комісія; проте результати її роботи залишилися невідомими.
Вибух у літаку влаштувала друга терористка-смертниця — 37-річна Сацита Джебірханова.
Розслідування[ред. | ред. код]
Ще до вильоту підірваних літаків капітан міліції Михайло Артамонов затримав Нагаеву і Джебирханову в аеропорту Домодєдово для перевірки документів, але не обшукав їх й відпустив. Смертниці на той момент були одягнені легко й, судячи з усього, ще без вибухівки. Протягом наступної години вони сіли на свої рейси. Після терактів Артамонова звинуватили в злочинній недбалості. У травні — червні 2005 року над ним відбувся суд, й 30 червня Домодєдовський міський суд засудив Михайла Артамонова до 7 років позбавлення волі.
Після того як терористки були відпущені Артамоновим, спекулянт Армен Арутюнян продав їм квитки без пред'явлення паспортів. Нагаєва придбала квиток на рейс WLG1303 за $ 170, а Джебірханова дала хабар в розмірі 2000 рублів Арутюняну за допомогу в купівлі квитка. 1000 рублів було передано Арутюняном представнику авіакомпанії "Сибір" Миколі Коренкову за переоформлення квитка на більш ранній рейс. Арутюнян і Коренков були засуджені до півтора років колонії.
Потім Нагаєва й Джебірханова благополучно пройшли передпольотний контроль й потрапили на борт літаків.
Відповідальність за теракти[ред. | ред. код]
Відразу після терактів відповідальність за них взяла терористична організація «Бригади Ісламбулі». Але чеченський терорист Шаміль Басаєв заявив, що теракти підготував він. 17 вересня 2004 року він опублікував на вебсайті чеченських сепаратистів «Кавказ-центр» заяву, в якій стверджував, що теракти обійшлися йому в $4000[5].
В інтерв'ю Андрію Бабицькому Басаєв стверджував, що надіслані їм терористки не підривали літаки, а тільки захопили їх[6].
Шкоди та страхові виплати[ред. | ред. код]
Особливістю визнання цих катастроф страховими випадками і врегулювання цих страхових випадків стало те, що вони були викликані терактами, що є винятком для більшості договорів страхування.
Виплати по страхуванню каско повітряних суден не проводилося по жодному з літаків. Компенсації жертвам проводилися страховими компаніями, та авіакомпаніями «Сибір» й «Волга-Авіаекспрес», а також федеральним й регіональними бюджетами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 25.08.2004 г. № 1111. Президент России (рос.). Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 5 грудня 2017.
- ↑ Шахидка мстила за брата. Известия. 27 августа 2004. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 25 февраля 2017.
- ↑ Бесланські терористки причетні до вибухів у пасажирських літаках [Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.] // Стрічка.ру, 20.04.2005
- ↑ Сестры по оружию [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Фонд «Идеология», 01.09.2005
- ↑ Абдаллах Шамиль: «Операция Норд-Вест в Беслане…». Кавказ-центр. 17 сентября 2004. Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 30 березня 2011.
- ↑ Шамиль Басаев: «Моя единственная цель – справедливость». Кавказ-центр. 5 августа 2005. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 3 грудня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- історія Опис катастрофи рейсу WLG1303 на Aviation Safety Network [Архівовано 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Опис катастрофи рейсу SBI1047 на Aviation Safety Network [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.]
- 24 серпня Ту-154 RA-85556, Ту-134 RA-65080. Міждержавний авіаційний комітет.
- Офіційну заяву авіакомпанії «Сибір»
- Вибух терористами Ту-154Б-2 а/к 'Сибір' в Ростовській області (борт RA-85556), 24 серпня 2004 року. [Архівовано 5 грудня 2018 у Wayback Machine.] Розшифровка переговорів. [Архівовано 5 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Списки пасажирів розбитих літаків [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю Миколи Коренкова [Архівовано 17 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Олександр Жеглов, Сергій Дюпин Хімія і смерть [Архівовано 8 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Коммерсант. — № 162 (3001). — 02.09.2004.
- Ірина Петракова Рік без терактів // [Архівовано 17 грудня 2018 у Wayback Machine.] Газета.ру, 24 серпня 2005 року
- «Йдучи, вони посміхалися» // Алтайська правда [Архівовано 17 грудня 2018 у Wayback Machine.], 22 серпня 2014 року
| ||||||||
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Авіакатастрофи 2004
- Терористичні акти в Росії
- Російський державний тероризм
- Новітня Ростовська область
- Історія Тульської області
- Авіакатастрофи Ту-134
- Авіакатастрофи Ту-154
- Історія Кам'янського району (Ростовська область)
- Кімовський район
- Серпень 2004
- Події 24 серпня
- Вибухи бомб на авіалайнерах
- Смертники в Чеченських війнах