Терористичний акт у Беслані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Меморіал за загиблими
План школи
Місце поховання
Настінні написи в актовому залі школи, 2008 рік

Терористичний акт в Беслані — захоплення заручників у школі № 1 міста Беслан (Північна Осетія, Росія) нерозпізнаними терористами вранці 1 вересня 2004 року під час урочистої лінійки, присвяченої початку навчального року. Упродовж двох з половиною днів терористи утримували в замінованому будинку школи в тяжких умовах понад 1.100 заручників (переважно дітей, їхніх батьків і працівників школи). Після неуспішних переговорів був розпочатий штурм із застосуванням важкої військової техніки, унаслідок чого 334 заручники (переважно діти) загинули.

Передумови[ред. | ред. код]

Хід подій[ред. | ред. код]

Спроби переговорів[ред. | ред. код]

Роль Олександра Дзасохова[ред. | ред. код]

Ініціатива Руслана Аушева[ред. | ред. код]

Ініціатива Аслана Масхадова[ред. | ред. код]

Штурм[ред. | ред. код]

На третій день близько 13:05 російський спецназ розпочав спецоперацію. По школі з даху сусіднього будинку було завдано удар з вогнемета «Шмель», після чого здійснено обстріл з танка та вертольотів, що спричинило пожежу та частковий обвал будівлі. Після перших вибухів зі школи почали вибігати заручники, а федеральні сили здійснили штурм. Під час безладної перестрілки, в тому числі за участю цивільних осіб, які користувалися особистою зброєю, російські державні ЗМІ повідомили про вбитих 28 терористів (троє, включаючи одну зі смертниць, загинули в період з 1 по 2 вересня). Єдиний терорист, спійманий живим, Нур-Паші Кулаєв, був заарештований і згодом засуджений судом до довічного ув'язнення.

Згідно з іншими свідченнями, в захопленні заручників брали участь люди з військовою виправкою і зі слов'янською зовнішністю. Серед «убитих терористів» розпізнано багато жителів Чечні, які зникли під час «зачисток» селищ Чечні федеральними силами задовго до подій в Беслані. На тілах багатьох з них були помітні сліди тортур, а самі тіла довгий час зберігалися в морозильних камерах, через що почорніли. Так, згідно з першим повідомленням ЗМІ, одразу після звільнення території школи, деякі кореспонденти прийняли вбитих терористів за «негрів», що дозволяє розглядати захоплення заручників та подальший штурм як заздалегідь сплановану операцію російських спецслужб. На це, зокрема, вказує те, російські силовики готували і провели не спеціальну операцію зі звільнення заручників, а військову операцію проти терористів.

У результаті захоплення заручників та проведеної військової операції проти терористів 334 людини, в тому числі 186 дітей, загинули і понад 800 отримали поранення.

Економічний збиток від теракту перевищив 34 мільйони рублів. Відповідальність за теракт у Беслані публічно взяв на себе Шаміль Басаєв, оприлюднивши заяву на сайті чеченських сепаратистів «Кавказ-центр» 17 вересня 2004.

Розслідування[ред. | ред. код]

Хід слідства[ред. | ред. код]

Станом на 2013 рік, слідство у справі про теракт, розпочате Генеральною прокуратурою РФ 1 вересня 2004, залишалося відкритим. Розслідування обставин теракту проводили кілька незалежних одна від одної комісій, експертних груп та громадських організацій, проте багато обставини, включаючи реальну кількість терористів, можливу втечу багатьох з них, дії уряду під час переговорів і штурму будівлі, а також причини обмеженого і суперечливого освітлення в ЗМІ, оскаржуються дотепер. Деякі оглядачі доводять, що загибель більшості заручників була спричинена «операцією з їхнього звільнення».

Свідчення заручників[ред. | ред. код]

Дані незалежної експертизи[ред. | ред. код]

Депутат Державної Думи РФ, доктор технічних наук Юрій Савельєв, який був членом парламентського комітету з питань розгляду обставин теракту, представив спеціальну доповідь «Беслан: правда заручників»[1], висновки якої докорінно відрізнялись від позиції решти учасників комісії.

У доповіді йдеться про те, що до терористичної атаки були залучені від 56 до 78 терористів, які приїхали сюди, принаймні, чотирма машинами. На третій день з даху сусіднього будинку школи був здійснений постріл запалювальною гранатою у вікно горища школи над спортивною залою. Як наслідок, на всьому горищі сталася пожежа. Через 22 секунд після першого пострілу був здійснений другий постріл по спортзалу, який призвів до руйнувань, що відповідають вибуху 6,1 кг в тротиловому еквіваленті. Велика кількість заручників в спортивному залі загинули саме через ці перші два вибухи. Обстріл школи з мінометів і танків здійснювався також у той час, коли заручники були всередині школи. Крім того, в доповіді йдеться, що гасіння пожежі в школі почалося більш ніж через дві години після її загоряння, через що багатьом бойовикам вдалося втекти.

Суд над Нур-Паші Кулаєвим[ред. | ред. код]

Ініціативи та протести матерів Беслана[ред. | ред. код]

1 вересня 2016 року, в річницю трагедії, під час траурних заходів в місті Беслан п'ятеро жінок зняли куртки, під якими були білі футболки з написом «Путін – кат Беслана». Докази того, що стрілянина по школі з усіх видів важкої зброї, в тому числі вогнеметами «Джміль», була розпочата саме урядовими силовиками — давно вже були представлені і викладені громадськості незалежними експертами та журналістами. Ніхто, крім В.Путіна не міг віддати наказ урядовим військам стріляти, а провідною тезою Путіна за цих подій було: «З терористами переговорів не провадимо» — себто він принципово і заздалегідь відмовлявся врятувати дітей.

Емілія Бзарова (загинув 9-річний син Аслан), Жанна Цірихова (була заручницею, загинула 8-річна дочка Єлизавета), Світлана Маргієва (була заручницею, загинула дочка Ельвіра), Елла Кесаєва (дочка Заріна була в заручниках), Емма Бетрозова (загинули: чоловік Руслан, сини 16-річний Алан і 14-річний Аслан). Жінки були затримані засуджені до штрафів або виправних робіт. Разом із жінками були затримані кореспонденти, які зафільмували акцію[2][3].

Політичні наслідки[ред. | ред. код]

Після цього теракту політичне керівництво на чолі з Путіним здійснило ряд реформ у федеральному законодавстві, які ніяк не були пов'язані з терактом і де-факто змінили російський конституційний лад. Зокрема, були скасовані вибори губернаторів і створені такі: Громадська Палата, Національний антитерористичний комітет і «Комісія з питань поліпшення соціально-економічного становища в ЮФО». Після теракту значно зріс рейтинг Володимира Путіна з його гаслом «мочити в сортирі».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]