Винниківські

Винникі́вські — київські золотарі XIX століття — батько і сини.

Іван Васильович Винниківський (нар. 1795 — пом. 1868). Навчався у Самсона Стельбицького. 1821 року здобув звання майстра. Серед його учнів відомі київські золотарі: М. Бишевський, В. Охоненко, П. Потильчак, М. Богаєвський. У творчості помітний перехід від традицій барокко і рококо до класицизму. Створив:

• для Києво-Печерської лаври срібну оправу на ікону Феодосія; 4 позолочені рами до ікон «Успіння» і «Преподобні Печерські» (1827);
• для Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві карбовану дошку на раку Варвари.

Твори зберігаються у Києво-Печерському заповіднику.

Тимофій Іванович Винниківський (дати народження і смерті невідомі). У 1860—1870 роках завідував Київською фабрикою золотих і срібних справ. На замовлення Києво-Печерської лаври виконав обрамлення на ікону «Успіння» (1870), срібні шати з 6 вінцями, карбоване стебло лампади на жертовнику та інше в традиціях українського народного золотарства.

Андріан Іванович Винниківський (дати народження і смерті невідомі). У 1869 році виготовив карбовані срібні з позолотою шати на ікону «Влахернська Богородиця» (була подарована лаврою Київській духовній академії з нагоди її 50-річчя).

Література

• Винниківські // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 116. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• В. А. Шиденко. Винниківські // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 320—321. — ISBN 5-88500-27-1.