Випадкові числа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Випадкові числа — штучно отримана послідовність реалізацій випадкової величини із заданим законом розподілу.

Застосування випадкових чисел[ред.ред. код]

Випадкові числа використовуються при досліджені та оптимізації складних випадкових систем методом статистичного моделювання (див. метод Монте-Карло) з допомогою електронних обчислюваних машин.

Способи отримання[ред.ред. код]

Відомі три способи отримання випадкових чисел:

  1. з допомогою таблиць випадкових чисел;
  2. з допомогою спеціальних пристроїв — генераторів випадкових чисел;
  3. шляхом заміни випадкових чисел послідовністю так званих псевдовипадкових чисел.

Випадкові числа, які використовюуться для моделювання деякої випадкової системи мають задовольняти двом основним вимогам:

  1. із достатньою точністю відтворювати поведінку модельованої випадкової величини із заданим розподілом;
  2. потребувати мінімальну кількість операцій машини, які необхідні для формування одного випадкового числа.

Будь яка послідовність випадкових чисел лише приблизно відтворює поведінку модельованої випадкової величини. Точність такого наближення можна визначати проводячи статистичну оцінку послідовності випадкових чисел достатньо великого обсягу, використовуючи відомі статистичні критерії, наприклад критерій χ2.

Джерела інформації[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]