Високоефективна рідинна хроматографія
Високоефективна рідинна хроматографія (ВЕРХ, інколи рідинна хроматографія високого тиску, англ. high-performance liquid chromatography, HPLC) — один з ефективних хроматографічних методів аналізу і розділення складних сумішей. Принцип хроматографічного розділення також лежить в основі ряду технологічних процесів.[1]
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Як спосіб аналізу, ВЕРХ входить до складу групи методів, яка, зважаючи на складність досліджуваних об'єктів, включає попереднє розділення початкової складної суміші на відносно прості. Отримані прості суміші аналізуються потім звичайними фізико-хімічними методами або спеціальними методами, створеними для хроматографії. Принцип рідинної хроматографії полягає в розділенні компонентів сумішей, засновуючись на відмінності в рівноважному розподілі їх між двома фазами, що не змішуються, одна з яких нерухома, а інша рухома. Суміші нерівно розподіляються між двома фазами завдяки своїй полярності, розміру або іншим властивостям. Відмітною особливістю ВЕРХ є використання високого тиску і дрібнозернистих сорбентів (зазвичай 3-5 мкм, часто до 1,8 мкм). Це дозволяє розділяти складні суміші речовин швидко і повно (середній час аналізу від 3 до 30 хвилин).
Обладнання[ред. | ред. код]
Колонки[ред. | ред. код]
Колонка для ВЕРХ являє собою стальну трубку діаметром 5-25 мм наповнену нерухомою фазою (напр. модифікованим силікагелем) й закриту з обох боків перехідниками, що дозволяють підключати її до вхідної та вихідної ліній. Колонки розраховують на тиск порядку 150 атм. Характеристики колонок
- Довжина: типовим є діапазон 100—250 мм
- Внутрішній діаметр: від 1мм(аналітичні) до 20-30 мм (препаративні)
- Падіння тиску: залежить від умов використання (потік, розчинник), типово 40-60 атм.
- Число теоретичних тарілок
- Час проходу чистого розчинника (пропорційний вільному об'єму колонки поділеному на потік)
- Хімічні властивості фази (здатність утримувати речовини). Широко застосовують так звані «С18» (аналіз невеликих органічних сполук) та «С8» (менш ліпофільні, кращі для розділення біомолекул).
Передколонки[ред. | ред. код]
Передколонки — короткі аналоги основної колонки, розміщуються перед нею й захищають від забивання зразками. Найбільше потрібні при препаративній хроматографії.
Насоси[ред. | ред. код]
Детектори[ред. | ред. код]
Найчастіше застосовують УФ-детектори. Більшість органічних речовин поглинає світло на 210 нм (С=О) та 250 нм (ароматичні кільця). В рідкісних випадках (наприклад аналіз суміші вуглеводнів) необхідно застосовувати детектування зміни показника заломлення світла. Ще рідше застосовують детектори флуоресценції. Порівняно дорогими є детектори-мас-спектрометри. Останнім часом розроблено хроматографічні системи, де детектування відбувається також ЯМР-спектрометром.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Практичні аспеки високоефективної рідинної хроматографії. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10/23/2012.
![]() |
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |