Вихарева Лідія Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вихарева Лідія Миколаївна
Народження 7 липня 1936(1936-07-07) (86 років)
Калуга, Московська область, РСФРР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Навчання Одеське художнє училище (1956)
Діяльність художниця
Вчитель Павлюк Микола Артемович, Путейко Володимир Григорович і Сакович Ірина Валер'янівна
Член Спілка радянських художників України
У шлюбі з Вихарев Олексій Миколайович
Нагороди
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР

Лідія Миколаївна Ви́харева (нар. 7 липня 1936, Калуга) українська майстриня художнього скла, живописець; член Спілки радянських художників України з 1986 року. Дружина художника Олексія Вихарева.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 7 липня 1936 року в місті Калузі (нині Росія). 1956 року закінчила Одеське художнє училище, де навчалася у Миколи Павлюка, Володимира Путейко, Ірини Сакович.

Після здобуття фахової освіти працювала майстром-живописцем художнього цеху, з 1961 — художником-дизайнером експериментальної лабораторії на Львівському склозаводі № 1. Член КПРС з 1961 року. У 1983 році нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР[1]. Упродовж 1994—1996 років — художниця ЗАТ «Гута» у селищі Ходовичах Стрийського району Львівської області. Живе у Львові в будинку на вулиці Любінській, № 94[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Працювала у галузі живопису, декоративно-ужиткового мистецтва (художнє скло). Зі скла та кришталю виготовляла декоративні вази, набори для напоїв, келихи. Розробила близько 500 найменувань побутового посуду, декоративних сувенірно-подарункових скловиробів. Серед робіт:

  • декоративні вази — «Іванко і Марічка (Лісова пісня)» (1967), «Гуцульська сюїта» (1968), «Азурит» (1970), «Квітка України» (1976), «Квітучі кактуси» (1976), «Квітка з полонини» (1978), ваза для фруктів «Східні мотиви» (1978), «Блакить» (1980);
  • декоративне блюдо «Синевир» (1978);
  • набори десертні — «Медовий» (1976), «Срібло зими» (1978), «Мімоза» (1980), подарунковий — «Бажаю щастя» (1983);
  • столові сервізи — «Аметист» (1980), «Бурштин» (1980), для напоїв — «Вишенька» (1988).

Брала участь у художніх виставках-ярмарках, міжнародних виставках з 1959 року, обласних — 1963 року, всесоюзних — 1968 року, республіканських — з 1970 року. Персональна виставка відбулася у Львові у 1984 році.

Окремі роботи майстрині зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, Музеї етнографії та художнього промислу у Львові.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Віхарєва Лідія Миколаївна / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 318.

Література[ред. | ред. код]