Робочий тиждень та вихідний день

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Робочій тиждень та вихідний день — офіційно встановлений порядок розподілу робочих днів та вихідних в різних країнах.

Вихідний день — день щотижневого відпочинку. При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, а при шестиденному — один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Законодавство про працю України розглядає різні варіанти визначення другого вихідного дня на підприємствах різного типу (ст.ст. КЗпП України 67, 68, 69).

Існує також термін Неробочий день — день, в який працівник не зобов'язаний працювати без попередньої згоди (домовленості) з керівництвом. До неробочих днів належать усі офіційні свята та вихідні дні (субота та неділя).

Робочій тиждень та вихідний день за країнами[ред.ред. код]

Робочій тиждень та вихідний день в СРСР[ред.ред. код]

В 1930-ті роки в СРСР був встановлений 6-и денний робочий тиждень: 5 робочих днів по 7 годин на день (для окремих виробництв та категорій робітників міг бути коротшим) та 1 вихідний.

25 червня 1940 в СРСР був встановлений 7-и денний робочий тиждень: 6 робочих днів по 8 годин на день та 1 вихідний (неділя). Також було заборонено звільнятись з роботи «за власним бажанням»[1].

Робочій тиждень та вихідний день в Україні[ред.ред. код]

В Україні встановлений семиденний робочий тиждень з двома вихідними днями по 8 годин на день.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Час Це незавершена стаття про час.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.