Вишеград (Прага)
| Вишеград | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ротонда Св. Мартина (XI ст.) | ||||
50°3′50″ пн. ш. 14°25′12″ сх. д. / 50.06389° пн. ш. 14.42000° сх. д. | ||||
| Тип | фортеця руїни і городище (10 століття)[1] | |||
| Статус спадщини | Національна культурна пам'ятка Чехіїd[2][2] і пам'ятка культури Чехіїd[2] | |||
| Країна | ||||
| Розташування | Прага | |||
| Висота н.р.м. | 232 м | |||
| Перша згадка | XI ст. | |||
| Адреса | K rotunděd[3] | |||
| Сайт | praha-vysehrad.cz | |||
![]() | ||||
Ви́шегра́д (чеськ. Vyšehrad) — давня фортеця (з́амок) та історичний район Праги.
Вишеград розташований на пагорбі над річкою Влтавою південніше середмістя Праги.
Фортецю спорудили в X ст. Традицийно вважається одним з перших осередків чеської держави до виникнення збудованого Пржемисловичами князівського Празького Граду (це можна порівняти з Вишгородом біля Києва, інші подібні «подвійні системи» в містах України-Русі та інших слов'янських державах).
Вишеград вважався рівноправною із Празьким Градом королівською резиденцією до часу правління Карла IV (XIV ст.). У 1420 році його взяли гусити на чолі з Яном Жижкою.
У межах Великої Праги Вишеград — від 1883 року.
На Вишеграді розташовані готична базиліка святих Петра і Павла, рештки найдавнішої романської базиліки, романська ротонда св. Мартина, інші давні споруди.
Вишеградський цвинтар — це місце погребіння знаменитих діячів, найвидатніший некрополь Чехії. Тут можна знайти могили Карела Чапека, Альфонса Мухи, Антоніна Дворжака та інших.
На Нусельському метромості, що веде на пагорб, розташована станція празького метрополітену «Вишеград».
-
Вид на Вишеград над Влтавою з Цісарської Луки
-
Аркади навколо кладовища
-
Вишеградський пейзаж
-
Цегляна брама та музей Вишеградськи каземати
-
Скульптурна група Любуша і Пржемисл Орач
-
Скульптурна група Цтірад і Шарка
-
Нова резиденція ректора Вишеградської капітули
-
Пам'ятник Св. Вацлаву
-
Скульптурна група Забой і Славой
-
Вид з Вишеграда на Празький град
-
Статуя Св. Яна Непомуцького
-
Леопольдова брама
-
Таборська брама, що досі збереглася у формі пізнього Відродження (бл. 1640)
-
Каплиця Богоматері Шанцовської
-
Навігаційний знак
- ↑ а б Čtverák V., Lutovský M., Slabina M. et al. Encyklopedie hradišť v Čechách — Praha: Libri, 2003. — ISBN 80-7277-173-6
- ↑ а б в Památkový katalog NPÚ
- ↑ Památkový katalog NPÚ

