Моравія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Моравія
Morava

Прапор Герб
Розташування Моравії
Столиця Брно (колишня)
Офіційні мови чеська
Форма правління входить до складу Чеської республіки, автономного статусу не має
Площа
 - Загалом 26 100 км²
Населення
 - перепис 1991 р. 4 010 400
 - Густота 153,66/км²
Часовий пояс UTC+1
Домен .cz
Прапор[1][2]

Мора́вія (чеськ. Morava; нім. Mähren; пол. Morawy; лат. Moravia) — історична область в Чеській Республіці. В складі Чехословаччини поділялась на дві області:

  • Південна Моравія: площа 15030 км²; столиця Брно; населення 2048900 (1991)
  • Північна Моравія: площа 11070 км²; столиця Острава; населення 1961500 (1991); особливості: річка Морава, від її назви і походить назва регіону; 25% вкрита лісами; виробляється: на півдні — кукурудза, виноград, вино; пшениця, ячмінь, жито, льон, цукровий буряк — на півночі; добувають вугілля і залізо;
Моравія у в 11381254 та її сусіди
Мапа Чехії з історичними регіонами та сучасними адміністративними одиницями

Етнографічні регіони[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Карта Великої Моравії під час правління Святополка I (871–894 роки), кордони території Моравії накладаються на кордони сучасних європейських держав.
  • Частина території Авар з 6 століття;
  • Після переселення слов'ян (близько 600 року) франкський купець Само звільняє західнослов'янські племена від панування аварів (після 626 року) і впливу східнофранкської держави (631 року в битві біля замку Вогастіс). По його смерті держава розпадається і потрапляє в 805 році у податкову залежність від Карла Великого.
  • Князь Моймир І (830846 роки) близько 830 року створює Великоморавське князівство. Його небіж Ростислав (846870 роки) позбавляється залежності від східнофранкської держави за підтримки Візантії. Зі схвалення Риму та за допомогою апостолів слов'ян Кирила і Мефодія утворюється самостійна церковна організація з власною слов'янською церковною мовою і літургією. Проте вона втрачає незалежність у 885 році по смерті Мефодія, якого Рим призначив єпископом. Після кількох невдалих походів Людовика Німецького спалахує велике повстання Ростислава проти німців.
  • 870894 роки — правління Святополка (небіж Ростислава), що бере в полон свого дядька і видає його східнофранкському королю. Повстання завершується після чотирьох років боротьби Фортгаймським миром у 874 році. Того ж року Святополк перетворює своє князівство в королівство Велика Моравія, де правив до 894 року. Святополк втрачає Нижню Панонію, однак продовжує експансіоністську політику і завойовує Судети, Словаччину, Богемію, Західну Угорщину та Сілезію.
  • Завойована Священною Римською імперією Карлемана[джерело?].
  • 880 року надання у власність Великоморавії святому Петру та його вікарію в Римі.
  • Була завойована мадярами в 906 і стала частиною Богемії в 1029.
  • Моравія перейшла до Габсбургів у 1526, під австрійською короною — з 1849.
  • Увійшла до складу нової республіки Чехословаччини в 1918, стала провінцією в 1949.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Svoboda, Zbyšek; Fojtík, Pavel; Exner, Petr; Martykán, Jaroslav (2013). Odborné vexilologické stanovisko k moravské vlajce. Vexilologie. Zpravodaj České vexilologické společnosti, o.s. č. 169. Brno: Česká vexilologická společnost. с. 3319, 3320. 
  2. Pícha, František (2013). Znaky a prapory v kronice Ottokara Štýrského. Vexilologie. Zpravodaj České vexilologické společnosti, o.s. č. 169. Brno: Česká vexilologická společnost. с. 3320–3324. 

Література[ред. | ред. код]

  • Кіндер Г., Хільгеман В. Всесвітня історія  : dtv-Atlas : Пер. з нім. — К. : Знання-Прес, 2001.

Посилання[ред. | ред. код]