Владимир Янев

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владимир Янев
Народився 26 січня 1950(1950-01-26) (74 роки)
Пловдив, Болгарія
Громадянство Болгарія
Національність болгарин
Діяльність вчений, літературознавець, історик, есеїст, поет і письменник
Відомий завдяки літературний критик, викладач історія літератури
Alma mater Софійський університет Святого Климента Охридського
Знання мов болгарська[1]

Владимир Янев (26 січня 1950, Пловдив, Болгарія) — болгарський вчений, літературознавець, історик, есеїст, поет і письменник.

Біографія[ред. | ред. код]

Владимир Янев народився 26 січня 1950 в місті Пловдив. Закінчив Вищу школу «Ліляна Димитрова» (нині «Св. Патріарха Євтимія») у своєму рідному місті і болгарську філологію в Софійському університеті «Святого Климента Охридського» в 1972. Викладач болгарської мови і літератури в Неделино, Златограді, Пловдиві. З 1981 викладає в Пловдивському університеті "Паїсія Хілендарського". Протягом 1995/1999 навчальних років — викладач болгарської літератури в Петербурзькому університеті. Захистив докторську дисертацію: «Поезія Миколи Марангозова в контексті болгарської літератури». Доцент кафедри болгарської літератури та теорії літератури на філософському факультеті Пловдивського університету "Паїсія Хілендарського".

Член Спілки болгарських письменників та болгарського ПЕН-клубу.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Літературознавчі книги та навчальні посібники[ред. | ред. код]

  • „Живея и препрочитам“ (1990);
  • „Признати и непознати“ (1999);
  • Христо Смирненски. Маскарадът и празникът“ (2000; II осн. прер. изд. – 2008);
  • „С вас, седмокласници, да прочетем заедно“ (2002);
  • „Кратки бележки върху българския литературен авангардизъм (с особен оглед към експресионизма)“ (2002);
  • „Българска литература след Първата световна война“ (2002);
  • „Литературният Пловдив от XIX век до наши дни“ (2008);
  • „Въвеждане на безпределното“ (2009).

Нариси та публіцистика[ред. | ред. код]

  • „Цигулката на Енгр. Строшени огледала“ (2000, 2006 – 3 фрагментарни новели и 3 поеми, спектакъл по нея „Скоростта на мрака“ в студентския театър „Алма алтер“ – София, реж. Николай Георгиев);
  • „Съдържания. Разкази и още нещо“ (2000);
  • „Втора цигулка. Строшени херми“ (2007);
  • „Живият разказвач Николай Хайтов“ (2008);
  • в съавторство с Иван Митев: „При Златната река. Думи за Георги Богданов“ (2008).

Двомовні книги поезії[ред. | ред. код]

  • „Приписки по свещени камъни. Петербургска поема. / Приписки на священных камнях. Петербургская поэма“ (1999)
  • Петербургски стихове. / Петербургские стихи“ (1999).

Книги для юних читачів[ред. | ред. код]

  • „Чудо не, ами чудо. Приказки за вълшебства“ (1994);
  • „Анекдоти и истории за Древна Гърция“ (1994, 2 изд. – 2010);
  • „История на световната литература, разказана за деца и юноши“ (1994 – т.1; 2003 – т.2);
  • „Световната литература, разказана за деца и юноши“ (2006 – т.I).

Спогади[ред. | ред. код]

  • „Ние сме за „Локо“ Пловдив“ (2001) [2]
  • „Големия/т/ Хълм. Казармени истории“ (2004)
  • „Живи души. Енциклопедична поема в първо лице за множествени числа“ (2006; 2007)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. Борис Ангелов, „Владимир Янев, „Ние сме за „Локо” - Пловдив! [Архівовано 22 квітня 2019 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]