Вл. Гаков

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Андрійович Ковальчук
Псевдо Вл. Гаков, Михайло Андрєєв, Михайло Ковальов
Народився 8 лютого 1951(1951-02-08) (68 років)
Казань
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність публіцист, перекладач, літературний критик
Alma mater Фізичний факультет МДУ
Мова творів російська
Жанр фантастика

Михайло Андрійович Ковальчук (псевдонім — Вл. Гаков) — російський публіцист, перекладач та критик фантастики.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Казані. Закінчив Московський державний університет за спеціальністю «Теоретична фізика». Керував Клубом любителей фантастики МДУ. Працював у різних Науково-дослідницьких інститутах, а також займався редакцією журналу «Наука і релігія». Був членом Ради по пригодницькій літературі Спілки письменників СРСР. З 1984 по 1990 роки - член Спілки журналістів СРСР. З 1989 року - професійний літератор. У 1990 році викладав курс фантастичних факультетів у Центральному мікіганському університеті в Маунт-Плезанні (США), а потім - у двох московських університетах.

Історія псевдоніма[ред. | ред. код]

Спочатку під псевдонімом Володимир Гаков друкувалося три автора: Володимир Гопман, Андрій Гаврилов і Михайло Ковальчук, проте потім залишився тільки один - Михайло Ковальчук - який і скоротив псевдонім до Вл. Гаков. Ковальчук також друкувався під псевдонімами Михайло Андрєєв і Михайло Ковальов.

Творчість[ред. | ред. код]

Як критик фантастики дебютував в 1976 році, опублікувавши рецензію «Два "штриха" до знайомого портрета» на збірку Рея Бредбері «Р - значить ракета».

Є автором статей про радянську фантастику для «Енциклопедії фантастики» під редакцією Пітера Ніколса (1993), антології «Фантастика Століття» (1995), «XX століття. Хроніка людства »(2002) та інших, а також передмов до збірок фантастики і численних статей з фантастики. Книги Вл. Гакова перекладалися багатьма мовами світу і видавалися в США, Німеччині, Швеції. На сьогоднішній день він є великим фахівцем з російської і зарубіжної фантастики. Читав лекції з фантастикознавства та викладав дотичні фантастики курси у США. Також Гаковим опублікував сотні статей і рецензій, присвячених як історії і окремим аспектам фантастичної літератури, так і творчості окремих авторів. За його редакцією вийшла перша і єдина в Росії «Енциклопедія фантастики. Хто є хто »(1995), в якій він був і редактором-укладачем і автором більшості статей. Його перу також належать кілька перекладів зарубіжної фантастичної критики, а також оповідання Рея Бредбері «Ізгої». Крім того, Гаков є автором декількох науково-фантастичних оповідань.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • 1980 — Виток спіралі. Зарубіжна фантастика 60-70-х рр.
  • 1983 — Чотири подорожі на машині часу
  • 1987 — Темна вода во облацех…
  • 1989 — Ультиматум. Ядерна війна и безядерний світ в фантазіях і реальності
  • 1995 — Фантастика століття
  • 2002 — XX століття. Хроніка людства
  • Фантастична доля фантастичних книжок (не опублікована)
  • 2007 — Життя вдалось? Як жили, скільки та на чому заробляли, скільки та на що витрачали «старі росіяни»
  • 2009 — Сто історій про великі гроші

Укладач збірок[ред. | ред. код]

  • 1977 — Весна світу (Швеція, в 1981 году вийшла в США)
  • 1979 — Збірник наукової фантастики. Випуск 21
  • 1980 — Наукова фантастика
  • 1985 — Наукова фантастика (2-га ред.)
  • 1990 — Інше небо
  • 1992 — День гніву
  • 1992 — Нескінечна гра

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • 1977 — Нагорода імені Жюля Верна — за антологією радянської наукової фантастики «Весна світу»
  • 1982 — премія «Велике Кільце» за вклад в фантастику
  • 1997 — Меморіальна нагорода імені В. І. Бугрова колективу авторів «Енциклопедії фантастики» 
  • 1998 — номінація на премію «Інтерпрескон» за цикл статей з історії американської фантастики

Література[ред. | ред. код]

  • Гаков, Вл. // Энциклопедия фантастики. Кто есть кто / Под ред. Вл. Гакова. — Минск: Галаксиас, 1995.

Посилання[ред. | ред. код]