Блукаючі вогні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вогники мандрівні)
Перейти до: навігація, пошук

Блукаючі вогні[1] або мандрівні вогні[2] — блідо-синє світіння, утворюване згорянням метану, що виділяється внаслідок гниття.[1] Зустрічаються за теплої вогкої погоди вночі на болотах, цвинтарях тощо.

Маленькі вогники рухаються за вітром. Вони переслідують спостерігача, що намагається втекти від них, та самі втікають від того, хто намагається наблизитись до них. Це зумовлено повітряними потоками навколо людини, що рухається.

Повір'я[ред.ред. код]

Через свій вигляд, дивну поведінку та місце появи їх пов'язують в народній уяві з душами мерців, зокрема в Україні.

Щодо вогнів, які з'являються на цвинтарях, народні повір'я різняться: одні думають, що ці вогники «бувають на могилках грішних людей», (бо грішні душі «в вогні від гріхів очищуються»); інші ж, навпаки, думають, що «вогні на могилках з'являються тільки добрих людей».

Щодо вогників на болотах та інших незвичних місцях, то тут теж нема однодушності. Для одних ці вогники — також душі померлих, а саме — «нехрещених дітей», яких там потаємно поховано; або — цятки крові, полишені на місці якогось злочину, або закопані гроші, скарби, що себе виявляють.

Вогники, породжені злочином, нічого доброго принести не можуть, і тому — «видко їх тільки тоді, коли в певній містині має скоїтись якесь лихо, як от худоба має гинути, помірок на людей, війна чи будлі яке нещастя для людей».

Коли ж «гроші горять», то тут народ теж розрізняє «скарби закляті» і «незакляті». Закляті гроші горять звичайно до півночі, і їх ніяк не взяти, бо хоронить їх нечиста сила. Незакляті ж гроші горять під ранок, і їх можна було б знайти, коли б пощастило кинути на те місце якусь річ — чобота, онучу, тощо — а вже на другий день, при божому світлі, можна ті гроші викопати.

Ще їх називають потерчатами.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]