НАСА
Частина серії про |
Космічну програму США[en] |
---|
![]() ![]() |
Програми польотів людини в космос |
Програми роботизованих космічних польотів |
Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (англ. National Aeronautics and Space Administration (NASA)) — агентство уряду США, засноване 1958 року для досліджень у галузі аеронавтики й космічних польотів. Штаб-квартира NASA розташована у Вашингтоні; основний майданчик — на мисі Канаверал у Космічному центрі Кеннеді на Флориді. Перша космічна програма NASA почалася з запуску космічного апарата «Піонер» у 1958-му, який збирав інформацію для подальших пілотованих польотів, найвідомішим з яких став політ на Місяць «Аполлона-11» 16-24 липня 1969.
Історія створення[ред. | ред. код]
НАСА було створене шляхом реорганізації американського Національного консультативного комітету з аеронавтики (англ. National Advisory Committee for Aeronautics або NACA), який з 1946 року займався дослідженнями в царині ракетобудування й розробив перший у світі надзвуковий літак Bell X-1. З початку 1950-х це агентство перейшло до розробки штучних супутників Землі та проєктів, реалізація яких дозволила б їхнє успішне виведення на земну орбіту. Головним конкурентом США в освоєнні космічного простору тоді став СРСР, космічна програма якого розвивалася стрімкими темпами. При початках космічної ери питання дослідження космосу виходили з суто наукової площини й відігравали величезну роль у взаємовідносинах двох світових наддержав та балансу сили між ними.
Тоді було ухвалене рішення реорганізувати НАСА, створивши на базі нього управління з новими повноваженнями, в компетенцію якого входило б координування всіх американських мирних програм з освоєння космічного простору.
Таким чином, 29 липня 1958 року було створено Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору або НАСА.
Найбільші космічні проєкти та програми[ред. | ред. код]
- «Меркурій»
- «Джеміні»
- «Аполлон»
- «Скайлеб»
- Експериментальний політ Союз—Аполлон
- Космічний човник
- «Сузір'я»
- Міжнародна космічна станція
Меркурій[ред. | ред. код]
«Меркурій» | |
---|---|
екіпаж | 1 людина. |
маса | 1355 кг |
довжина | 4,04 м |
максимальний діаметр | 1,89 м |
житловий об'єм | 1,7 м³ |
тривалість польоту | 1 доба |
ракети-носії | «Редстоун» «Атлас» |
Меркурій (англ. Mercury) — перша пілотована космічна програма США. Через малу вантажопідйомність ракет-носіїв «Редстоун»[en] та «Атлас» можливості пілотованої капсули «Меркурій» були вкрай обмежені й поступались за технічними параметрами космічним кораблям «Восток». Тим не менш, у ході програми були ретельно відпрацьовані методи орієнтації корабля й отриманий значний технічний та медико-біологічний досвід, що використовувався в програмах «Джеміні» та «Аполлон». Окрім того, астронавти приземлялись (точніше, приводнювалися) в кабіні спускового апарату, а не катапультувались при посадці, як у кораблях «Восток». Кораблі «Меркурій» були значно менші та легші, ніж «Восток», гальмівний двигун був твердопаливним, космонавт брав у пілотуванні кораблем значно більшу участь, ніж на «Востоках» — останні були більше автоматизовані. Сумарний час пілотованих польотів за програмою склав більш як дві доби.
Джеміні[ред. | ред. код]
«Джеміні» | |
---|---|
екіпаж | 2 людини. |
маса | 3851 кг |
довжина | 5.67 м |
максимальний діаметр | 3.05 м |
житловий об'єм | 2.55 м³ |
тривалість польоту | 14 днів |
ракета-носій | Титан |
Джеміні (англ. Gemini) — космічна програма США. Космічні кораблі серії «Джеміні» продовжили серію кораблів «Меркурій», але значно переважали їх за змогами (2 людини в екіпажі, більший час автономного польоту, можливість зміни параметрів орбіти та ін.). У ході програми були відпрацьовані методи зближення і стикування, вперше в історії здійснено стикування космічних апаратів. Було проведено кілька виходів у відкритий космос, встановлені рекорди тривалості космічного польоту. Сумарний час польотів по програмі склав понад 41 добу. Сумарний час виходів у відкритий космос склав 10 годин. Досвід, отриманий у ході програми Джеміні, був використаний при підготовці і здійсненні програми Аполлон.

Аполлон[ред. | ред. код]
Програма Аполлон — програма пілотованих космічних польотів НАСА, прийнята в 1961 році з метою здійснення першої пілотованої висадки на Місяць і завершена в 1975. Президент Джон Ф. Кеннеді сформулював це завдання в своїй промові 12 вересня 1961, і вона була вирішена 20 липня 1969 в ході місії Аполлон-11 висадкою Ніла Армстронга і Базза Олдріна .Також за програмою Аполлон були здійснені ще 5 успішних висадок астронавтів на Місяць, остання в 1972 році. Ці шість польотів за програмою Аполлон на сьогодні єдині за всю історію людства, коли люди висаджувалися на іншому астрономічному об'єкті. Програма Аполлон і висадка на Місяць часто згадуються як найбільші досягнення в історії людства.
Скайлеб [ред. | ред. код]
Скайлеб (англ. Skylab, від англ. sky laboratory — небесна лабораторія) — американська орбітальна станція, призначена для технологічних, астрофізичних, біолого-медичних досліджень, а також для спостереження Землі. Запущена 14 травня 1973, прийняла три експедиції з травня 1973 по лютий 1974, зійшла з орбіти і зруйнувалася 11 липня 1979.
Довжина 24,6 м, максимальний діаметр 6,6 м, маса — 77 т, внутрішній об'єм 352,4 м³. Висота орбіти 434—437 км (перигей-апогей), нахил 50°. Загалом на станції побували три експедиції. Основним завданням експедицій було вивчення адаптації людини до умов невагомості і проведення наукових експериментів.
Перша експедиція (Чарлз Конрад, Пол Вайц, Джозеф Кервін) протривала 28 діб (24.05.1973 — 22.06.1973) і мала не стільки науковий, скільки ремонтний характер. У ході декількох виходів у космос астронавти розкрили заклинену сонячну батарею і відновили терморегуляцію станції за допомогою встановленої теплозахисної «парасольки».
Друга експедиція в складі Алана Біна, Джека Лусми і Оуена Герріотта вирушила на станцію 28.07.1973 і провела на орбіті вже 59 днів.
Третя і остання експедиція (Джералд Карр, Едвард Гібсон, Вільям Поуг) стартувала 16 листопада 1973 і поставила абсолютний рекорд тривалості перебування людини в космосі — 84 дні.
Союз — Аполлон [ред. | ред. код]

Докладніше: Союз — Аполлон
Експериментальний політ «Аполлон» — «Союз» ( ЕПАС, або більш поширена назва програма «Союз» — «Аполлон»; англ. Apollo-Soyuz Test Project (ASTP)) — програма спільного експериментального польоту радянського космічного корабля «Союз-19» і американського космічного корабля «Аполлон».
Програма була затверджена 24 травня 1972 Угодою між СРСР і США про співпрацю в дослідженні і використанні космічного простору в мирних цілях.
Основними цілями програми були:
- випробування елементів сумісної системи зближення на орбіті;
- випробування активно-пасивних стикувальних агрегатів;
- перевірка техніки та обладнання для забезпечення переходу космонавтів з корабля в корабель;
- накопичення досвіду у проведенні спільних польотів космічних кораблів СРСР і США.
Космічний човник[ред. | ред. код]

Космічна транспортна система (англ. Space Transportation System), більш відома як Спейс шаттл (від англ. Space shuttle — космічний човник) — американський багаторазовий транспортний космічний корабель. Шаттл запускався в космос за допомогою власних ракетних двигунів і твердопаливних прискорювачів, здійснював маневри на орбіті як космічний корабель і повертався на Землю як літак. Малося на увазі, що шаттли снуватимуть, як човники, між навколоземною орбітою і Землею, доправляючи корисні вантажі в обох напрямках. При розробці передбачалося, що кожен із шатлів повинен був до 100 разів стартувати в космос. На практиці ж всього було здійснено 135 стартів. До березня 2011 найбільше польотів — 39 — здійснив шаттл «Діскавері». У ході програми зазнали катастроф 2 кораблі й загинули 14 астронавтів.
Міжнародна космічна станція (1993-наші дні)[ред. | ред. код]
Для розвитку приватних автоматизованих космічних кораблів (КК) НАСА започаткувало програму Commercial Resupply Services. Контракти щодо неї виграли дві компанії: Orbital ATK[en] (колишня Orbital Sciences) зі своїм КК Sygnus та SpaceX із КК Dragon. Наразі вони регулярно здійснюють постачання вантажів до і з МКС.
Завдяки програмі Commercial Crew Development компаніями SpaceX та Boeing були розроблені, а зараз випробовуються пілотовані КК CST-100 Starliner та Dragon 2. На серпень та грудень 2018 року заплановані їхні непілотовані (SpaceX DM-1) та пілотовані (SpaceX DM-2) місії до МКС.
У травні 2018 року НАСА відправляє на борт Міжнародної космічної станції наукову установку, в надрах якої буде створена область простору, в 10 мільярдів разів більш холодна, ніж космічний вакуум. Ця установка, Cold Atom Laboratory (CAL), є частиною вантажу ракети Cygnus компанії Orbital ATK, і вона дозволить вченим вивчати квантові властивості ультрахолодних атомів в умовах невагомості[13].
Дослідження Марса[ред. | ред. код]
![]() | Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2020) |
У лютому 2018 Національне космічне агентство (NASA) США опублікувало панорамну зйомку Марса, зроблену за допомогою марсохода Curiosity.
Дослідження Місяця та інших планет[ред. | ред. код]
![]() | Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2020) |
Космічні телескопи[ред. | ред. код]
![]() | Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2020) |
Інші проєкти[ред. | ред. код]
![]() | Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2020) |
Бюджет агентства[ред. | ред. код]
НАСА має найбільший бюджет серед усіх космічних агентств світу. З 1958 по 2008 роки НАСА витратила на космічні програми (з урахуванням інфляції) близько 810,5 мільярдів доларів[джерело?].
- Бюджет в 2005 становив близько $ 16,2 млрд;
- Бюджет в 2007 становив близько $ 17,4 млрд;
- Бюджет в 2008 становив близько $ 17,3 млрд;
- Бюджет в 2009 становив близько $ 17,6 млрд;
- Бюджет в 2010 становив близько $ 18,7 млрд;
- Бюджет в 2011 становив близько $ 19 млрд;
- Бюджет в 2012 становив близько $ 17,770 млрд;
- Бюджет в 2013 становив близько $ 17,711 млрд;
- Бюджет в 2014 становив близько $ 17,6 млрд;
- Бюджет в 2015 становив близько $ 18 млрд;
- Бюджет в 2016 становив близько $ 19,3 млрд;
- Бюджет в 2017 становив близько $ 19,5 млрд;
- Бюджет в 2018 пропонований близько $ 20 млрд.
Керівництво агентства [ред. | ред. код]
З 2005 року НАСА керував Майкл Ґріффін. 20 січня 2009 року він пішов із посади у зв'язку з обранням нового президента США Барака Обами. З 22 січня 2009 тимчасовим керівником НАСА призначений Кріс Сколезе. 15 липня того самого року Сенат конгресу США затвердив головою НАСА абшитованого генерал-майора морської піхоти, колишнього астронавта Чарльза Болдена.
1 вересня 2017 року президент Дональд Трамп запропонував Джима Брайденстайна на посаду директора НАСА, 19 квітня 2018 року той був затверджений Сенатом.
Нагороди НАСА[ред. | ред. код]
У нагороджувальній системі агентства медалі НАСА посідають гідне місце. Відзнака існує в 16 номінаціях: від медалі, якою нагороджують астронавтів за перший космічний політ, до медалі для справжніх лідерів в інженерній чи технологічній галузі. Нагороди НАСА в табелі авторитетності випереджає лише космічна Медаль пошани Конгресу США.
Медаль НАСА «За видатні наукові заслуги» — заснована 1991 року для цивільних співробітників організації та військових пілотів.
Факти [ред. | ред. код]
- Згідно з планами НАСА, в агентства, вдруге в історії, протягом п'яти років не буде жодного пілотованого космічного корабля: шаттли припинили польоти в 2011, а поява нового корабля «Оріон» з ракетою-носієм Арес планувалося лише на 2017 рік, а згодом вирішили запустити КК Crew Dragon SpaceX у 2019.
- З народжених в Україні та нащадків вихідців з України відомо ряд діячів космічної галузі США: Ігор Богачевський, Богдан-Тарас Гнатюк, Теодор Костюк, Михайло Яримович, Богдан Беймук, Керол Бобко, Роберта Лінн Бондар, Брюс Едвард Мельник, Джудіт Рєзнік, Гайдемарі Стефанишин-Пайпер та інші.
Див. також[ред. | ред. код]
- Астрофізична інформаційна система НАСА
- 11365 NASA — астероїд, названий на честь агентства.
- Дорж Бату
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: NASA |
- (англ.) Офіційна сторінка космічного центру ім. Кеннеді
- (англ.) NASA TV — телебачення НАСА.
- (англ.) Image Galleries
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ USA.gov
- ↑ а б Federal Register — Washington, D.C.: Office of the Federal Register, 1936. — ISSN 0097-6326; 2167-2520
- ↑ https://www.govinfo.gov/content/pkg/STATUTE-72/pdf/STATUTE-72-Pg426-2.pdf
- ↑ а б GovInfo — 2016.
- ↑ Архів преси 20 століття (нім.) — 1908.
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ https://orcid.org/members/001G000001rjqHcIAI-nasa
- ↑ http://www.iafastro.org/membership/
- ↑ https://www.iadc-home.org/member_agencies_list
- ↑ https://www.ogc.org/ogc/members
- ↑ https://nexss.info/about/about-nexss/
- ↑ «NASA Is About to Create The Coldest Temperature in The Universe, Using Lasers in Space» [Архівовано 24 травня 2018 у Wayback Machine.] Science Alert, May 21, 2018
|
|
|
![]() |
Це незавершена стаття з космонавтики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |