Водяницька Галина Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Водяницька Галина Володимирівна
Народилася 26 серпня 1918(1918-08-26)
Харків, УНР
Померла 13 липня 2007(2007-07-13) (88 років) або 13 червня 2007(2007-06-13)[1] (88 років)
Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність акторка, кіноакторка
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Батьки Водяницький Володимир Олексійович
Морозова-Водяницька Ніна Василівнаd
IMDb nm0900803
Нагороди та премії
Сталінська премія

CMNS: Водяницька Галина Володимирівна у Вікісховищі

Галина Володимирівна Водяницька (рос. Водяницкая Галина Владимировна; 26 серпня 1918, Харків — 13 липня 2007, Москва) — радянська актриса театру і кіно. Лауреат Сталінської премії I ступеня (1946).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 26 серпня 1918 року в Харкові. Дочка відомих вчених-біологів Володимира Олексійовича Водяницького і Ніни Василівни Морозової-Водяницької.

У 1936—1939 роках вчилася в МДУ.

У 1944 році закінчила акторський факультет ВДІКу.

Після успіху фільму «Зоя», де Водяницька грала роль комсомолки Зої Космодем'янської, вона була в складі першої радянської делегації на Каннському фестивалі[2].

У 1946—1947 роках — актриса Театру імені Ленінського комсомолу.

У 1950—1951 роках — актриса Ленінградського театру комедії; потім — Театру-студії кіноактора.

З 1964 року — режисер дубляжу іноземних стрічок російською мовою.

Перший чоловік (1943-1946) — кінорежисер Ілля Абрамович Фрез; другий чоловік — Васильєв Сергій Дмитрович; третій чоловік — кінорежисер Арнштам Лев Оскарович.

Г. В. Водяницька померла 13 липня 2007 року[3]. Похована в Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 8).

Фільмографія[ред. | ред. код]

Нагорода[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Алена КАТАШИНСКАЯ (2014-26-08). Галина Водяницкая - та, которая блистала на Первом Каннском кинофестивале. Комсомольская правда. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 2015-19-05.
  3. Прощание: Галина Водяницкая // Газета «СК-новости», № 7 (237) от 5.07.2007 — стр. 17[недоступне посилання з Июнь 2018]

Посилання[ред. | ред. код]