Болдирєв Володимир Степанович
| Володимир Степанович Болдирєв | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 15 липня 1911 | |||
| Смерть | 29 березня 1993 (81 рік) | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Навчання | Київський художній інститут | |||
| Діяльність | художник | |||
| Відомі учні | Тюха Іван Андрійович, Масаутов Рафаель Зейнурович, Колесник Володимир Володимирович, Бородай Василь Захарович і Білик Павло Вікторович | |||
| У шлюбі з | Болдирєва Євдокія Гаврилівна | |||
|
| ||||
Володи́мир Степа́нович Бо́лдирєв (*15 липня 1911 — 29 березня 1993) — український художник, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1990 року), член Спілки художників УРСР (з 1939 року).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 15 липня 1911 року. У 1932–1934 роках навчався у Харківському, а після реорганізації вищої художньої освіти — у Київському художньому інституті (1934–1939 роки) у Ф. Кричевського, К. Єлеви та С. Григор'єва. Після закінчення інституту викладав у Київській художній середній школі. Брав участь у радянсько-фінській і радянсько-німецькій війнах. Перебував на творчій роботі у Спілці художників УРСР (з [1946] року) та був художнім редактором видавництва «Мистецтво» (з 1947 року). З 1948 року працював в Київському художньому інституті, з 1963 року на посаді професора кафедри рисунка. Доцент — з 1952 року, професор — з 1991 року.
Помер 29 березня 1993 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 9).
Творчість[ред. | ред. код]
Працював у галузі станкового та монументально-декоративного живопису, книжкової і станкової графіки і, здебільшого, в рисунку. Серед його робіт твори на історичну тематику, портрети сучасників, низка поетичних акварельних краєвидів та індустріальних пейзажів, виконаних у техніці рисунка. У творчій практиці був прихильником реалістичного методу. Чимало уваги присвятив художньому втіленню образу Т. Шевченка:
- «Зустріч домовини поета біля Микільської слобідки» (1949);
- «Похорон Т. Г. Шевченка» (1961), обидві — ДМШ.
- "Похорон Т. Шевченка у Каневі" (1951) Шевченківський національний заповідник (Канів)
Картини на військову тематику:
- «Подвиг командира Тамари Стецюри» (1947);
- «Східна Прусія» (1947);
- «Розгром німців у Криму» (1947).
Інші:
- «Туман» (1950);
- «Тиша» (1952);
- «Повінь» (1956);
- «Будівництво домни» (1957);
- «Зима в Єсентуках» (1958);
- «Литовське містечко» (1960);
- «Нова вулиця» (1961);
- «Натюрморт» (1962);
- «Конча-Заспа» (1978);
- «Листопад» (1980);
- «У лісі» (1981);
- «Жінка у шкірянці» (1981);
серії фронтових рисунків та індустріальних пейзажів; розписи у вестибюлі павільйону «Українська РСР» на ВДНГ у Москві.
Брав участь у художніх виставках з 1930 року. Роботи зберігаються в музеях України, Росії, США, Європи.
Автор методичної розробки « Малювання ракурсів, кистей рук, складок». Збірка «Українська академія мистецтва». Випуск 2. — 1995.
Джерела[ред. | ред. код]
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.