Волощук Василь Миколайович
| Волощук Василь Миколайович | ||
|---|---|---|
 Співак, скрипаль і композитор Василь Волощук | ||
| Ім'я при народженні | Василь Миколайович Волощук | |
| Народився |
19 травня 1969 (54 роки).svg){kind=small} село Сваричів Рожнятівського району Івано-Франківської області | |
| Громадянство |
 СРСР →  Україна | |
| Національність | українець | |
| Місце проживання | Київ, Україна | |
| Діяльність | творення музики до сучасних естрадних пісень та їх виконання | |
| Відомий завдяки | співак і композитор | |
| Alma mater | ||
| Родичі | батько Микола Васильович, мати Стефанія Василівна, брат Роман Миколайович | |
| У шлюбі з | Оксана Волощук | |
| Нагороди |
| |
| Сайт | facebook.com/profile.php?id=100013442050480 | |
Волощук Василь Миколайович (нар. 19 травня 1969, Сваричів) — український співак, скрипаль, композитор, заслужений артист України (2000)[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Родина[ред. | ред. код]
Василь Миколайович Волощук народився 19 травня 1969 року в с. Сваричів Рожнятівського району на Івано-Франківщині — бойківському краї, в робітничій родині професійного водія Миколи Васильовича та зоотехніка Стефанії Василівни Волощуків, які вже мали старшого сина Романа. Старший син Волощуків Роман Миколайович є теж професійним музикантом (баяніст, хоровий диригент, тенор); закінчив Київську державну консерваторіїю; дев’ять років працював на посаді диригента Національної капели бандуристів.
Освіта[ред. | ред. код]
- Спочатку закінчив 8 класів у Сваричівській середній школі (1976-1984).
- Одночасно навчався в Рожнятівській музичній школі по класу скрипки (1978-1984).
- Успішно закінчив Дрогобицьке державне музичне училище по класу скрипки (1984-1988).
- Вищу освіту здобував у Київській консерваторії (по класу скрипки Семена Кобця та Вадима Козіна) (1988-1994).
Професійна і творча діяльність[ред. | ред. код]
Працював у Київському об'єднанні музичних ансамблів (КОМА) в естрадно-симфонічному оркестрі під керівництвом Віктора Здоренка (1989-1992).
Разом з однокурсниками в 1989 створив фольк-гурт, який згодом назвали «Карпатські Дзвони», де працював солістом-вокалістом інструменталістом (1992-1987). Починаючи з 1993 року, багато гастролював у складі гурту по Україні та за її межами. Працював з концертами у Франції, Англії, Німеччині, Польщі, Росії. В 1994 році відзнято тридцятихвилинний музичний фільм гурту «Карпатські дзвони», який транслювався на центральному та регіональних телеканалах.
З 1998 року керівник Фольк-гурту «Вихиляс» та соліст-вокаліст Зразково-показового оркестру МНС України, Центру музичного мистецтва Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Оркестру Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Яскравою сторінкою в творчості митця стало створення вокального дуету з естрадною співачкою Оксаною Радул (Барняченко), яка також є солісткою-вокалісткою Оркестру ДСНС України.
Співпрацює з багатьма українськими поетами: Зоєю Кучерявою, Володимиром Матвієнком, Федором Тишком, Наталією Земною, Володимиром Мельниковим[2] композитором Євгеном Пухлянком. А найбільше — з відомим поетом-піснярем Миколою Сингаївським. У співдружності з ним написано більше десятка пісень, зокрема: «Черемховий гай», «У вікна дивляться Карпати», «Покличе мати — Україна», «Пісня про мовчання», «На полонині день світає», «А річка наша Лімниця», що звучали на фестивалях: «Пісня року», «Відроджені джерела», «Пісенний вернісаж», «Доля», «Боромля-96». На останньому Василь Волощук здобув звання лауреата першої премії в номінації автор-виконавець. У 1998 році побачив світ аудіоальбом «Черемховий гай» композитора і співака Василя Волощука на вірші Наталії Земної та Миколи Сингаївського.
Дискографія[ред. | ред. код]
- «Черемховий гай» (1998)
- «Мій Бойківський краю» (2004)
- «Та музика душі…» (2009)
- «Зупинись на хвилину»[3] (2019)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 17.11.2000 №1246 щодо присвоєння почесного звання В.Волощуку. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- ↑ Пісня на слова В.Мельникова музику В.Волощука «Журавлині крила» — виконується автором музики в дуеті з Оксаною Радул
- ↑ Альбом «Зупинись на хвилину». Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Волощук Василь Миколайович, Енциклопедія сучасної України [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Волощук Василь Миколайович, сайт «Українські пісні» [Архівовано 30 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Сайт «Золотий фонд української естради», Василь Волощук [Архівовано 10 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Рудаков М.І.Автографи майстрів.— К. : Міжнародний доброчиний фонд «Українська хата», 2005. — 128 с.: фотогр.С.17-18. — ISBN 966-7025-05-5
- Рудаков Микола.Легінь сучасної пісні.//Вечірній Київ:газета.1997,17 липня.С.6
- Рудаков Микола.Дорога до визнання.//Урядовий кур'єр:газета.1997,27 березня.
- Рудаков Микола.Пісні Василя Волощука.//Урядовий кур'єр.1997,29 липня.
- Рудаков Микола.Музика його душі.//Урядовий кур'єр:газета.2000,14 липня.
- Рудаков Микола.Карпати надихають.//Президентський вісник:газета.Вересень 2000,с.23
- Рудаков Микола.Люблю я свою Україну.//Робітнича газета.2001,17 жовтня.
- Рудаков Микола.Василь Волощук-сьогодення і майбутнє української пісні.//Вільна думка:газета.Австралія.Число 9-10.26.02.-11.03.2001.Стор.30
Посилання[ред. | ред. код]
- Волощук Василь Миколайович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 411.
- Волощук Василь на сайті «Золотий Фонд української естради» [Архівовано 29 червня 2015 у Wayback Machine.]
