Волчков Олександр Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Волчков
Олександр Волчков
Олександр Волчков
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Анатолійович
Волчков
Народження 18 липня 1985(1985-07-18) (38 років)
  с.Успенівка,
Саратський район,
Одеська область, Україна
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Громадянство  Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Канада «Воркута» (Торонто)
Номер 30
Юнацькі клуби
2000—2002 Україна ДЮСШ-11 «Чорноморець»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2004—2005 Україна «Олімпія ФК-АЕС» 9 (0)
2005 Україна «Миколаїв» 3 (0)
2006 Україна «Олімпія ФК-АЕС» 14 (0)
2008—2010 Україна «Бастіон» 48 (5)
2011 Україна «Миколаїв» 1 (0)
2012 Україна «Нива» (Вінниця) 13 (0)
2012 Україна «Одеса» 17 (0)
2013 Молдова «Ністру» 1 (0)
2013—2014 Естонія «Левадія» 15 (1)
2014  Естонія «Левадія-2» 9 (0)
2014   Естонія «Локомотив» (Йихві) 16 (1)
2015 Вірменія «Арарат» 11 (0)
2015 Вірменія «Алашкерт» 0 (0)
2015 Молдова «Заря» 0 (0)
2016 Україна «Гірник-спорт» 15 (0)
2016 Україна «Інгулець» 8 (0)
2017— Канада «Воркута» 0 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 10 березня 2017.

Олекса́ндр Анато́лійович Волчко́в (нар. 18 липня 1985) — український футболіст, захисник футбольного клубу «Воркута» (Торонто).

Життєпис[ред. | ред. код]

Вихованець ДЮСШ-11 міста Одеси. В основному грає на позиції центрального захисника.

У професійних командах починав грати у другій лізі в командах «Олімпія ФК АЕС» (Южноукраїнськ), МФК «Миколаїв»[1], «Бастіон» (Чорноморськ). У 2012 році грав у командах першої ліги «Нива» (Вінниця) та ФК «Одеса».

Навесні 2013 року перейшов в «Ністру» (Атаки), з яким уклав контракт на 4 місяці[2].

На початку червня проходив перегляд у «Волині», але укласти контракт з командою Прем'єр-ліги не вдалося.[2] Після «Волині» на запрошення Вадима Добіжи відправився в Таллінн на перегляд в команду «Калев» з Сілламяе.

У Таллінні Волчков уклав контракт з «Левадією».[3] 16 липня 2013 року в складі естонської команди дебютував в Лізі Європи. У Талліні «Левадія» приймала румунський клуб «Пандурій» з Тиргу-Жіу.[4] У сезоні 2013 року в вищому дивізіоні чемпіонату Естонії зіграв в 13 матчах, забив 1 гол,[5] тоді ж став чемпіон Естонії. Сезон 2014 року розпочав у другій команді «Левадії»,[6] так як на його місце був придбаний балканець. Волчков намагався працевлаштуватися в Угорщині та Чехії, але там так і не склалося,[7] тому влітку цього ж року був відданий в оренду іншому естонському клубу — «Локомотиву».[8] Перший гол за йихвіський клуб забив у грі 28 туру Преміум Ліги Естонії, в якій суперником був таллінський клуб «Флора».[9] Після завершення сезону покинув «Локомотив».[10] З 29-30 грудня в складі футбольного клубу «Нарва-Транс» брав участь в зимовому турнірі Естонського футбольного союзу.[11]

У січні 2015 року перебував на перегляді в єреванському клубі «Арарат»,[12] з яким згодом підписав контракт.[13]

У червні 2015 року перейшов в «Алашкерт», який представляє Вірменію в Лізі Європи УЄФА,[14] а в липні з'вився вже e молдовському клубі «Заря».[15][16] Але в середині серпня стало відомо, що гравець покинув команду, так як не отримав дозволу на роботу в Молдові.[17] У вересні було підписано контракт з українським клубом «Гірник-спорт».[18] Улітку 2016 року перейшов у футбольний клуб «Інгулець»[19]. Наприкінці грудня того ж року залишив петрівську команду[20].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. МФК «Миколаїв» «підписав» Волчкова і Камерцеля (рос.). Миколаївські новини. 18 січня 2011. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 29 серпня 2016.
  2. а б Волчков: «Сподіваюся стати чемпіоном Естонії, а далі подивимося» (рос.). FOOTBALL.UA. 19 липня 2013. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 29 серпня 2016.
  3. Український захисник перейшов до талліннської «Левадії» (рос.). sport.ua. 16 липня 2013. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 29 серпня 2016.
  4. Одесит дебютував в Лізі Європи (рос.). ЛАНЖЕРОНЪ. 17 липня 2013. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 29 серпня 2016.
  5. Профіль (рос.). Sportal.ru. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 29 серпня 2016.
  6. Український легіон Естонії - 4,5 одиниці (рос.). FOOTBALL.UA. 11 березня 2014. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 29 серпня 2016.
  7. Сходження на Арарат Олександра Волчкова (рос.). Артур Валерко, FOOTBALL.UA. 25 березня 2015. Архів оригіналу за 25 березня 2015. Процитовано 29 серпня 2016.
  8. Волчков змінив Левадію на Локомотив. football.ua. 21 липня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 19 вересня 2014.
  9. Футбол: 28-й тур приніс осічки лідерам. sekundomer.ee. 13 вересня 2014. Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 19 вересня 2014.
  10. Віктор Хохлюк (28 листопада 2014). Олександр Волчков: «Я відкритий для пропозицій». football.sport.ua. Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 19 грудня 2014.
  11. Завтра стартує останній турнір в році, що минає. fctrans.ee. 29 грудня 2014. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 30 грудня 2014.
  12. "Арарат" переглядає українського захисника. armfootball.com. 22 січня 2015. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 30 січня 2015.
  13. Олександр Волчков: Арарат - дуже інтернаціональна команда. footballfan.net.ua. 5 лютого 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2015.
  14. Олександр Волчков: Сент-Джонстон для Алашкерта - новий виклик. footballfan.net.ua. 27 червня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 червня 2015.
  15. Олександр Волчков. fczaria.md. Процитовано 27 липня 2015.[недоступне посилання з квітня 2019]
  16. «Заря» посилилася колишнім футболістом «Ністру», який грав в останні роки у Вірменії та Естонії. sheriff-sport.com. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 10 серпня 2015.
  17. Два українських легіонера «Зорі» покинули команду. moldfootball.com. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 18 серпня 2015.
  18. "Підтримають уболівальники - з'являться й перемоги". 26 вересня 2015. Архів оригіналу за 19 лютого 2016. Процитовано 8 жовтня 2015.
  19. Чотири новобранці «Інгульця». офіційний сайт ФК «Інгулець». 12.07.2016. Архів оригіналу за 28.11.2018. Процитовано 29.08.2016.
  20. «Інгулець» покинули 16 гравців. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]