Петрове (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Петрове
Coats of arms of Petrove.png Flags of Petrove.png
Герб Петрового (смт) Прапор
Петрове
Розташування міста Петрове
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Петрівський район
Рада Петрівська селищна рада
Код КОАТУУ: 3524955100
Основні дані
Статус з 1963 року
Площа — км²
Населення 7 362 (01.01.2016)[1]
Поштовий індекс 28300
Телефонний код +380 5237
Географічні координати 48°20′33″ пн. ш. 33°16′30″ сх. д. / 48.34250° пн. ш. 33.27500° сх. д. / 48.34250; 33.27500Координати: 48°20′33″ пн. ш. 33°16′30″ сх. д. / 48.34250° пн. ш. 33.27500° сх. д. / 48.34250; 33.27500
Водойма р. Інгулець, Іскрівське водосховище
Відстань
Найближча залізнична станція: Рядова
До станції: 28 км
Селищна влада
Адреса 28300, Жовтнева, 7, тел. (05 237) 9-75-83
Голова селищної ради Педан Ігор Володимирович
Карта
Петрове is located in Україна
Петрове
Петрове
Петрове is located in Кіровоградська область
Петрове
Петрове

Петро́ве — селище міського типу в Україні, центр Петрівського району Кіровоградської області. Населення — 7,4 тис. осіб (2016).

Історія[ред.ред. код]

"1772 году априля "28" дня Из Коша Войска Запорожского нызового товаришу куреня Джереловского Петру Старому" Ордер Коша на осадження слободи над річкою Інгульцем. На картах 1778-79 років також згадуються запорозькі слободи, зазначені переважно за іменами їх осадчих, серед яких сл. Петрова, запорозький старшина Петро Старий. після ліквідації Запорозької Січі Петро Старий отримав землю вже від окупаційної влади Московії на залесення слободи на річці Зеленій, де ним була заснована слобода Надіївка (в тогочасній вимові – Надеждовка).

Поселення вже мало церкву в 1774 році. В рапорті священика сл. Спасової зустрічається наступне: "прихода моего роты Спасовой прихожань вь Запорожскіе села бежало 30 семей, кои изь числа наличныхъ людей исключены, которые бежавшие христіанскія требы себе тамо оть определеннаго коша войска Запорожскаго вь сл. Петровой находящагося священника получають". На 1887 рік в церкві зберігалось немало речей запорозького походження, серед яких ікона Пресв. Трійці в золоченій рамі, на звороті якої був напис: "Сію ікону куплено в церкву Січову отаманом корсунським Павлом Куделею за гроші покійного Сорокопуда. Року 1765 місяця грудня 15."

Також існує переказ, що жителі села Петрове часто брали участь в військових походах козаків и брали в полон татар, яких тримали в своїх хатах до моменту обміну полоненими.

Рідна мова населення Петрового за даними перепису 2001 року

Станом на 1886 рік у селі Новостародубської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії мешкало 5357 осіб, налічувалось 949 дворових господарств, існували 2 православні церкви, школа, земська станція та 7 крамниць, проходило 4 щорічні ярмарки: Хрещенський, Покровський, Гаврилівський та Провідний, відбувались базари по неділях та святах[2].

1963 року Петрове отримало статус селища міського типу.

Персоналії[ред.ред. код]

В Петровому народились:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Некоторіе остатки старині вь Херсонщине/Намогильні Хрести запорозьких козаків. Одеса, 1998. С. 96-97.
  • Пивовар А.В. Поселення Правобережного Запорожжя в 2-й пол. 18 ст./Інгульський Степ, альманах. Випуск І. Київ, 2016. С. 8-37.


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.