Вулиця Постишева (Донецьк)
вулиця Постишева Донецьк | |
---|---|
Місцевість | Центр |
Район | Ворошиловський район |
Назва на честь | П. П. Постишев |
Колишні назви | |
Сьома лінія (1890-ті — 1928) Новомартенівська вулиця (1928—1937) Пушкінська (1937—1941) Сьома лінія (1941—1943) Пушкінська (1943—1950-ті) | |
Загальні відомості | |
Протяжність | близько 2-х км |
Транспорт | |
Трамваї | маршрути №1 та №6 |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Медичні заклади | Перша міська лікарня |
Заклади культури | Краєзнавчий музей (до 1950 року) Донецька обласна філармонія |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r1748426 |
Мапа | |
Вулиця Постишева у Вікісховищі |
Вулиця Постишева — одна з центральних вулиць Донецька. З'явилася в 1890-х роках паралельно до Першої лінії. На початку вулиці збереглися будинки кінця XIX століття.
Вулиця Постишева знаходиться у Ворошиловському районі Донецька. Вона протяглася в напрямку з півдня на північ. З заходу паралельно до неї розташувалася вулиця Артема, зі сходу — вулиці Горького та Челюскінців. Довжина вулиці близько двох кілометрів.
Спочатку вулиця називалася Сьома лінія, поряд з іншими лініями у Юзівці. В 1928 році лінії були перейменовані, у тому числі й Сьома, котра одержала назву Новомартенівська[1].
У 1937 році на честь сторіччя від дня смерті Олександра Сергійовича Пушкіна вулиця була перейменована у Пушкінську[1]. Під час німецької окупації Донецька в роки Другої Світової війни назви вулиць були замінили на попередні, у тому числі вулиці центра міста знову стали називатися номерними — лінія. Після звільнення міста вулицям повернули довоєнні назви[2].
У середині 1950-х років на честь Пушкіна був названий новий бульвар Пушкіна і вулиця була перейменована на честь Павла Постишева[1] — радянського державного й партійного діяча, злочинця, одного з організаторів Голодомору в Україні 1932—1933 років.
Донецька обласна організація Конгресу українських націоналістів і її голова Марія Олійник з 1990 року[3] неодноразово зверталися до Донецької міської ради з проханням перейменувати вулицю на честь Василя Стуса[4].
У ніч із 24 на 25 листопада 2007 року невідомими була розбита меморіальна дошка на вулиці Постишева, яка розміщалася на фасаді будинку № 66[4][5]. Однак невдовзі донецька влада відновила її.
2009 року обласна організація Всеукраїнського товариства «Просвіта» під керівництвом Марії Олійник знову звернулася до Донецької міської ради з проханням перейменувати цю вулицю на вулицю імені Стуса, але зміну назви не затвердила депутатська комісія[6][7].
За час свого існування на вулиці було розташовано багато визначних пам'яток Донецька:
- Синагога
- Готель Велика Британія
- Клуб приказчиків
- Будинок Кроля
- Купецький дім
- Green plaza
- Перша міська лікарня
- Краєзнавчий музей
- Будинок брадмейстера Екка
- Будинок Вигдергауза
- Кінотеатр повторного фільму
- Площа Леніна
- Донецька обласна філармонія
- «Жінка-птах»
По цій вулиці прокладені маршрути трамваю № 1 та 6.
- ↑ а б в Прояв червоного зла в назвах вулиць Донецька 1928 року. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 1 лютого 2013.
- ↑ До 45-річчя перейменування Донецької області. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 1 лютого 2013.
- ↑ Острів. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 1 лютого 2013.
- ↑ а б У Донецьку вулицю Постишева можуть перейменувати на вулицю імені Василя Стуса?. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 1 лютого 2013.
- ↑ У Донецьку знищили меморіальну дошку Постишеву[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Вулиці Стуса замість вулиці Постишева в Донецьку не буде. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 1 лютого 2013.
- ↑ Влада Донецька не буде перейменовувати вулицю Постишева в Стуса. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 10 вересня 2011.
- Юзовський модерн(рос.)
- Розташування будинків селища Юзівка. Частина 5. Сьома лінія [Архівовано 12 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Апеляційний суд Києва назвав організаторів Голодомору 1932—1933 рр. Історичну справедливість відновлено [Архівовано 15 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Постанова Апеляційного суду Києва по кримінальній справі № 1-33/2010, порушеній Службою безпеки України за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932—1933 роках, про закриття справи в зв'язку зі смертю обвинувачених