Вулиця Челюскінців (Донецьк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Челюскінців
Донецьк
Місцевість Центр
Район Ворошиловський район
Київський район
Колишні назви
9-а лінія
Транспорт
Автобуси 38, 136
Трамваї 1, 6
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Йосипу Кобзону
Храми Храм Івана Воїна
Навчальні заклади Донецький політехнічний технікум
Обліково-фінансовий та економічний факультет ДонНУ
Факультет екології та хімічної технології ДонНТУ
Заклади культури Палац молоді «Юність»
Донецький краєзнавчий музей
Парки Міський парк культури і відпочинку
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2691035
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Челюскінців у Вікісховищі
Палац молоді «Юність» на вулиці Челюскінців…
Критий ринок в Донецьку
Донецький обласний апеляційний суд

Вулиця Челюскінців — одна з центральних вулиць міста Донецька, колишня Дев'ята лінія. Починається від старого Донецького планетарію, на перетині із вулицею Коцюбинського, далі прямує територією Ворошиловського району, спочатку між вулицею Артема та 50-річчя СРСР, а від площі Леніна — між вулицею Постишева та 50-річчя СРСР.

Історія вулиці[ред. | ред. код]

Вулиця Челюскінців — своєрідне втілення ступеневого росту міста Донецька. Вже з кінця 19 століття вона відома під назвою Дев'ята лінія. На топографічній мапі міста Сталіно від 1942 року вулиця Челюскінців — найдовша вулиця міста, що починалася від Сталінського металургійного заводу і закінчувалась на рівні сучасного проспекту Ватутіна.

У 1950-ті, коли центральні вулиці Донецька розширювались та подовжувались, вулиця Челюскінців сягнула району шахти «Вєтка-Глибока» (сучасна шахта імені О. Ф. Засядька). Пізніше частина вулиці в районі сучасного мікрорайону Вєтка була перейменована на вулиці Собінова. В 1960-ті роки сюди перенесли трамвай з Першої лінії (сучасна вулиця Артема), нині трамвай № 1.

Відтоді зберігаються сучасні межі вулиці. Починається вулиця від старого Донецького планетарію і закінчується на перетині із вулицею Артема біля металургійного заводу.

Установи, об'єкти, пам'ятники[ред. | ред. код]

Зниклі об'єкти[ред. | ред. код]

По діагоналі від старого Донецького планетарію до початку 20 століття розташовувалося кладовище рос. «5-й участок». Тут ховали ще до Першої світової війни мешканців Вєтки, яка на той час перебувала поза межами міста. Пізніше цвинтар поховали під асфальтом, без перезахоронення.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]