Вусач ялиновий плямистий
| Вусач ялиновий плямистий | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Monochamus saltuarius Gebler, 1830 (самка)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Monochamus saltuarius Gebler, 1830 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вуса́ч яли́новий плями́стий (лат. Monochamus saltuarius Gebler, 1830 = Monochamus galloprovincialis var. pistor (Germar) Tamanuki, 1933) — вид жуків з родини вусачів.
Хорологія[ред. | ред. код]
За своєю хорологією M. saltuarius належить до групи бореально-льпійських видів у складі європейсько-сибірського зоогеографічного комплексу. Ареал виду простягається від Центральної Європи, включаючи Сербію та Румунію і до Сибіру. У Карпатах даний вид зустрічається дуже поодиноко
Екологія[ред. | ред. код]
M. saltuarius приурочений до смереково-ялицевих лісів, які зростають переважно в гірській частині регіону. Трапляється вид здебільшого на вирубках, обгризає кору, луб та хвою гілок ялини. Личинка розвивається в деревині смереки, рідше ялиці.
Морфологія[ред. | ред. код]
Імаго[ред. | ред. код]
Особливою відзнакою виду є те, що надкрила та передньоспинка, як у самок, так і у самців, густо вкриті світлими волосяними плямами, які у своїй більшості зливаються. Проміжки між світлими плямами вкриті темними оксамитовими волосками, які наявні також і в M. sutor Основна частина надкрил має характерну грубу й зморшкувату скульптуру. Розміри тіла коливаються в межах 13-20 мм.
Личинка[ред. | ред. код]
У личинки з кожної сторони голови по 1 вічку. Вусики 3-членикові. Ментум відокремлений від субментуму. Основна частина пронотуму покрита мікроскопічними шипиками. Черевні мозолі в ґранулах, розташованих на дорзальній стороні в 4, а на вентральній — в 2 ряди. Анальний отвір трьохпроменевий, з укороченим нижнім променем.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Розвиток триває 2 роки.
Література[ред. | ред. код]
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
Посилання[ред. | ред. код]
- Систематика виду на порталі BioLib [Архівовано 12 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz [Архівовано 15 серпня 2012 у WebCite] (англ.)