Веснік Яків Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Веснік Яків Ілліч
Народився19 серпня 1894(1894-08-19)
Пінськ, Мінська губернія, Російська імперія
Помер17 листопада 1937(1937-11-17) (43 роки)
СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьреволюціонер
Alma materЛозанський університет
УчасникСхідний фронт (Перша світова війна)
Брати, сестриQ56308306?
ДітиЄвген Весник
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Азербайджанської РСР

Я́ків Іллі́ч Ве́снік (нар. 19 серпня 1894(18940819), Пинськ — 17 листопада 1937, тюрма НКВД СССР) — російський більшовицький політик, сталініст. Один із організаторів будівництва комбінату «Криворіжсталь», яке відбувалося під час Голодомору. Учасник Першої світової війни. За походженням — єврей.

Жертва сталінського терору.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився він у Пинську. Під час Першої світової війни, після поранення демобілізувавшись з армії, почав працювати слюсарем у Петрограді, познайомився з активістом лівих рухів Калініним, був завербований ним до більшовицького руху.

Веснік активний учасник жовтневого перевороту в Петрограді. Він був членом Виборзької районної Ради, одним з організаторів Червоної гвардії. Брав участь в організації Червоної Армії, займав у ній керівні посади. Веснік був членом Реввоєнради (РВР):

  • 7 листопада 1918 — 28 листопада 1919: 8-ій армії Південного і інших фронтів
  • 27 травня — 31 серпня 1920: 11-ій армії
  • 10 листопада — 26 грудня 1920: 15-ій армії
  • 26 січня — 29 травня 1921: 11-ій армії

Після закінчення війни залишився в армії. 1924 призначений начальником Військово-будівельного управління Червоної Армії. Незабаром, враховуючи набутий ним організаторський досвід, його послали на відбудову затоплених рудників на Алтаї. Після цього Я. І. Веснік був начальником будівництва Магнітогорського і Кузнецького комбінатів.

1931, напередодні Голодомору, Весніка направляють в окуповану Україну, до Кривого Рога. Там очолив будівництво металургійного заводу і був його першим директором. 1935 нагороджений орденом Леніна.

Після смерті одного з більшовицькоих ватажків Орджонікідзе 18 лютого 1937 російські спецслужби винищували його оточення. Веснік заарештований НКВД СССР 10 липня 1937 і незабаром убитий у тюрмі (17 листопада). Його дружина відправлена у ГУЛАГ до Казахстану, а сина, відібравши у матері, (це майбутній російський кіноактор Євген Веснік) мали традиційно відправити до концтабору для дітей ворогів народу. Проте родичі добилися помилування дитині.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

З 1975 року у місті Кривий Ріг була вулиця Весніка. 2016 року перейменована на вулицю Віктора Гошкевича.

16 травня 2022 року у Кривому Розі було демонтовано пам'ятник Якову Весніку.

Родина

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]