Відбивна здатність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Графік відбивної здатності металевих дзеркал з алюмінію (Al), золота (Au) і срібла (Ag) при нормальному падінні

Відбивна здатність — величина, що описує здатність будь-якої поверхні або межі розділу двох середовищ відбивати потік електромагнітного випромінювання, що на неї падає. Широко використовується в оптиці, кількісно характеризується коефіцієнтом відбиття. Для характеристики дифузного віддзеркалення використовується величина, яку називають альбедо.

Здатність матеріалів відбивати випромінювання залежить від кута падіння, від поляризації випромінювання, що падає, а також його спектра. Залежність відбивної здатності поверхні тіла від довжини хвилі світла в області видимого світла очі людини сприймають як колір тіла.

Залежність відбивної здатності матеріалів від довжини хвилі має важливе значення при побудові оптичних систем. Для отримання потрібних властивостей матеріалів по відбиттю і пропусканню світла іноді використовують просвітлення оптики як, наприклад, при виробництві діелектричних дзеркал або інтерференційних фільтрів.

Див. також[ред. | ред. код]

Ссылки[ред. | ред. код]

  • Отражательная способность — Физический энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. Главный редактор А. М. Прохоров, 1983.