Відновник

Відно́вник — сполука, до складу якої входять атоми, що під час хімічної реакції віддають електрони, тобто є донорами електронів.

Як відновник можуть використовуватись найрізноманітніші речовини. Електрохімічне відновлення дає змогу на катоді відновлювати практично будь-які речовини в розчині чи розплаві.

Метали проявляють в своїх сполуках тільки додатню окисленість, усі вільні метали здатні, хоч і різною мірою проявляти тільки відновлювальні властивості. Неметали можуть проявляти додатну та від'ємну окисленість, сполуки, в яких неметал має від'ємну окисленість є відновниками.

Як відновники застосовують такі речовини, як алюміній, алюмогідрид літію, борогідрид натрію, водень, вуглець (вугілля чи кокс), гідрохінон, диборан, монооксид вуглецю, пірокатехін, трифенілфосфін.

Див. також

• Відновлення
• Окисно-відновна реакція
• Окиснення
• Окисник

Джерела

• М. Л. Глінка (1982). Загальна хімія (Підручник) (вид. 2-ге, перероб. і доп.). Київ: «Вища школа». с. 608.