Відносини Іспанії та Тунісу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відносини Іспанії та Тунісу
Іспанія
Іспанія 		Туніс
Туніс
Завоювання Тунісу (1574) османами

Відносини Іспанії та Тунісу — це двосторонні та дипломатичні відносини між цими двома країнами. Туніс має посольство в Мадриді[1] і два консульства в Барселоні і Пальма-де-Майорка.[2] Іспанія має посольство в Туніс.[3]

Історія[ред. | ред. код]

До османським завоюванням Тунісу в 1574 Королівство Хафсидів (займаючи територію, подібну до сучасного Тунісу) стала протекторатом Іспанська монархія в середині 16 століття.[4] З присутністю Andalusi на території сучасного Туніс принаймні з 13 століття, після 1609 року Туніс отримав досить значний приплив вигнаних Moriscos (близько 80 000) з Кастилії та Арагона.[5] Усман Дей полегшив їм справу, і їм надали викладачів арабської мови та ісламської релігії.[6] Вигнані «моріско» оживили економіку та оновив культурне життя Тунісу.[7]

Іспанське королівство та Керування Хусейнідами Регентство Тунісу підписали як Договір про мир і торгівлю в 1791 році.[4]

У 1957 році, через рік після проголошення незалежності Тунісу, і незважаючи на відносно слабкі попередні відносини на початку 20-го століття, спричинені французьким впливом у Магрибі та соціалістичними нахилами партії Нео Дестур, яка виступає за незалежність (а також часом нестабільною Відносини Тунісу з головним арабським союзником Іспанії, Єгиптом), іспанський диктатор Франсиско Франко отримав президента Тунісу Хабіба Бургібу з найвищими відзнаками. Обидва лідери намагалися підтримувати дружні двосторонні відносини до кінця своїх правил.[8]

Туніс є провідним політичним і комерційним партнером Іспанії, і між двома країнами існує дипломатична злагода. На цьому новому етапі демократичного переходу обидві країни мають чітке бажання покращувати та поглиблювати двосторонні відносини в усіх порядках. Президент Родрігес Сапатеро був першим главою уряду, який відвідав 2 березня 2011 року демократичний Туніс, щоб висловити підтримку та солідарність свого уряду та іспанського народу з постреволюційним демократичним процесом.Шаблон:Потрібна цитата

У березні 2012 року Туніс відвідав міністра закордонних справ і співробітництва Хозе Мануель Гарсія-Маргалло. У червні 2014 року він здійснив новий візит, а SEAEX здійснив ще один візит у квітні 2015 року. Гарна політична гармонія базується на спільних пріоритетах та уявленнях щодо різних питань: стабільності та безпеки в Середземномор’ї. Договір про дружбу, добросусідство та співробітництво (підписаний у 1995 році та ратифікований у 1996 році) був першим, який Туніс підписав із країною Європейського Союзу. Гарний імідж Іспанії в Тунісі пояснюється історичними причинами ("Андалузі", як тут позначаються маври, які оселилися на цих землях, внесли знання та багатство і залишаються ознакою відмінності), географічної близькості та налагодження стратегічних інтереси, а також туристичні обміни.[9]

Економічні відносини[ред. | ред. код]

Торгівля між двома країнами, хоча вони і продемонстрували зростання за останні чотири роки, далека від таких, як у основних європейських конкурентів в Іспанії, якими є Франція, Італія та (Німеччина). У 2013 році іспанський експорт до Тунісу становив 905 мільйонів євро, що на 9% менше порівняно з попереднім роком. Імпорт скоротився на 2,6% до 560 млн євро. Рівень покриття склав 162%.

У 2014 році Іспанія була сьомим постачальником з часткою ринку 4,1%; і п'ятий клієнт з часткою 3,5%. Що стосується обмінів Тунісу з ЄС, то він посідає четверте місце в порівнянні з іншими країнами обидві категорії (Джерело: Національний інститут статистики Тунісу).

У 2014 році іспанський експорт до Тунісу становив 911,7 мільйона євро, що на 0,7% більше порівняно з попереднім роком. При цьому імпорт скоротився на 27,5%, досягнувши 405,7 млн ​​євро. Рівень покриття склав 224,7%.

З боку експорту виділяють: паливо та нафтопродукти (23%); автомобілі та автокомпоненти (8%); злаки, особливо пшениця (5,5%); тканини одягу (4,4%); електрообладнання (4%); металопродукція та вироби з неї (3,9%).

Серед імпорту були: паливно-мастильні матеріали (18,4%); жіночий одяг (15,8%); заморожені молюски та ракоподібні (9%); чоловічий одяг (7,6%); інтимно-ванна мода (7,2%); електрообладнання (4%).

З точки зору Іспанії, у 2013 році Туніс позиціонував себе як наш клієнт номер 41 і наш постачальник номер 56. З точки зору Іспанії, у 2014 році Туніс був нашим клієнтом номером 44 і нашим постачальником номером 69. Баланс Баланс двосторонніх послуг залишається сприятливим для Іспанії завдяки транспортному сектору.[10]

Співпраця[ред. | ред. код]

У листопаді 2013 року Офіс технічного співробітництва було закрито. З цієї дати виконання програми співробітництва в Тунісі здійснює керівник відділу співробітництва Іспанії в посольстві Іспанії в Тунісі.

Основною структурою, в якій працює Іспанське співробітництво в Тунісі, є програма Масар, програма супроводу процесів демократичного управління в арабському світі. Після революції 2011 року зусилля в Тунісі були зосереджені на підтримці ініціатив громадянського суспільства та зміцненні демократичного управління. дипломатичної інформації. Міністерство закордонних справ та співробітництва. Розділ: Співпраця.</ref>

Дивіться також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Цитування
  1. ↑ [1] [Архівовано 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] http://www.embassypages.com/embajada18038/ [Архівовано 15 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  2. ↑ [2] [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]org/web/20150402103942/http://www.exteriores.gob.es/Portal/es/ServiciosAlCiudadano/SiViajasAlExtranjero/Documents/2ACONS.pdf Список іноземних консульств в Іспанії. [Архівовано 27 липня 2013 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Ficha de Túnez [Архівовано 3 грудня 2021 у Wayback Machine.] Управління дипломатичної інформації. Міністерство закордонних справ та співробітництва. Розділ: Дані про подання
  4. ↑ а б Epalza Ferrer та Gafsi-Slama, 2007, с. 261.
  5. ↑ Bahri, 2009, с. 268.
  6. ↑ Bahri, 2009, с. 268–269.
  7. ↑ Bahri, 2009, с. 274–275.
  8. ↑ Ібарра Енрікес де ла Орден, 2007, с. 277.
  9. ↑ Ficha de Túnez [Архівовано 3 грудня 2021 у Wayback Machine.] Office of Diplomatic Information. Міністерство закордонних справ та співробітництва. Розділ: Дипломатичні відносини
  10. ↑ Ficha de Túnez [Архівовано 3 грудня 2021 у Wayback Machine.] Управління дипломатичної інформації. Міністерство закордонних справ та співробітництва. Розділ: Економічні відносини
Бібліографія
  • Bahri, Raja Yassine (2009). /RHM_27_10.pdf Aportes culturees de los Moriscos en Túnez (PDF). Revista de Historia Moderna. San Vicente del Raspeig: Universidad de Alicante: 265–276. doi:10.14198/RHM2009.27.10. ISSN 1989-9823. {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |= (довідка)[недоступне посилання]
  • Epalza Ferrer, Автори: Mikel de; Gafsi-Slama, Abdel-Hakim (2007). es/analeshc/article/view/54411/52431 Relaciones entre España y Túnez en el siglo XIX: nueva documentación y síntesis. Ana de Historia Contemporánea. Murcia: EDITUM (23): 259—276. ISSN 0212-6559.[недоступне посилання]
  • Ybarra Enríquez de la Orden, María Concepción (2007). Túnez y la España del siglo XX: una aproximación. Anales de Historia Contemporánea. Murcia: EDITUM (23): 277—288. ISSN 0212-6559. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.

Шаблон:Зовнішні відносини Іспанії Шаблон:Закордонні відносини Тунісу Шаблон:Панель порталу

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Відносини_Іспанії_та_Тунісу&oldid=40466559