Відчуття рівноваги (еквілібріоцепція)
Відчуття рівноваги або Еквілібріоцепція — це сприйняття рівноваги та просторової орієнтації.[1] Це одне із фізіологічних відчуттів, яке визначає орієнтацію тіла відносно сили тяжіння, щоб можна було підтримувати вигідне положення тіла.[2] Відчуття рівноваги, присутнє у людей і тварин. Це дозволяє людям і тваринам ходити без падінь. Деякі тварини вміють це краще, ніж люди, — наприклад, коти, які можуть ходити по дуже тонкій огорожі, використовуючи внутрішні вуха та хвіст для рівноваги.[3] Тварини оцінюють і реагують на рівноважні переміщення, коли тіло перебуває в рівновазі щодо гравітації, прискорення та інших сил, які впливають на його положення та рух. Навіть медузи виправляються, перевернувшись догори дном. Перші органи рівноваги виникли у риб, амфібій, рептилій і мали мало або зовсім не були пов'язані зі слухом.
Різні частини відчуття рівноваги[ред. | ред. код]
Те, що гравітація важлива, можна зрозуміти, якщо ви перевірите своє відчуття рівноваги в умовах типу «космічного простору». Тоді наше балансуюче тіло не може визначити, що вгорі, а що внизу. Запаморочення, дезорієнтація та нудота виникають, коли порушується відчуття рівноваги, а в фізіології ми говоримо про галюцинації. На баланс може вплинути хвороба Меньєра — хвороба внутрішнього вуха невідомої етіології, інфекцією внутрішнього вуха, сильним ринітом, дефіцитом кісткової тканини у верхній дузі та багатьма іншими захворюваннями. На нього також можуть тимчасово впливати швидкі та енергійні рухи; наприклад, від катання на каруселі.
Пілоти винищувачів особливо схильні до сильних порушень рівноваги. Більшість астронавтів відчувають, що їхнє відчуття рівноваги погіршилося під час перебування на орбіті, оскільки вони постійно перебувають у вільному падінні. Це викликає таку форму заколисування, яка називається космічною хворобою.
Почуття рівноваги також пов'язане з відчуттям в суглобах, навіть у темряві відомо, в якому положенні знаходиться нога чи рука, а рівновага включає багато вивчених функцій. Ми знаємо, що дерева вертикальні, а горизонт горизонтальний.
Еквілібріоцепція[ред. | ред. код]
Почуття рівноваги складається з трьох частин: органу руху (дуги внутрішнього вуха), кохлеарного органу внутрішнього вуха та, наприклад, рецепторів у м'язах, які формують відчуття положення. Вестибулярна система, що складається з лабіринту внутрішнього вуха, сприймає прискорення голови та зв'язок із земним тяжінням. Орган складається з двох перетинчастих мішечків і трьох дужок (розміщених у трьох різних площинах: горизонтальній, верхній і задній), які містять рідину (ендолімфу) у перетинчастому лабіринті кісткового лабіринту — складному наборі труб у внутрішньому вусі. Коли ми рухаємо головою, рідина в дугах рухається і дратує клітини чуття, які повідомляють мозку про різні рухи та положення голови. Орган руху сприймає кутові прискорення, орган слуху — прямолінійні прискорення, а орган відчуття положення повідомляє про положення різних частин тіла відносно один одного.
Зір[ред. | ред. код]
Зрячі люди помічають, що у них відразу виникають труднощі з рівновагою, якщо вони прикривають очі. Це стосується багатьох людей похилого віку, які втрачають зір на осені життя. Сліпонароджена людина може компенсувати недолік зовсім по-іншому. Тому важливо тренувати людей похилого віку рівновагу, щоб здатність до рівноваги не погіршувалася разом із погіршенням зору. Ви можете перевірити, чи зір важливий для збереження рівноваги, вставши на одну ногу й заплющивши очі.
Пропріоцепція[ред. | ред. код]
У м'язах тіла є пропріорецептори, які реєструють, наскільки напружені м'язи, що також дає картину положення м'язів, щоб ви отримали просторове сприйняття того, як, наприклад, руки та ноги розташовані в кімнаті.
Тактильні відчуття[ред. | ред. код]
Тиск на шкіру також допомагає підтримувати баланс. Якщо ви встаєте, тиск на передню частину стопи означає, що ви збираєтеся впасти вперед, що можна компенсувати, нахилившись назад.
Тренування відчуття рівноваги[ред. | ред. код]
Відчуття рівноваги можна тренувати, виконуючи різні вправи на баланс. У догляді за людьми похилого віку люди прийшли до розуміння того, що тренування рівноваги протидіє ситуаціям, коли розтягнення, переломи стегнової кістки та інші серйозні травми можуть стати результатом відсутності рівноваги.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wolfe, Jeremy; Kluender, Keith; Levi, Dennis (2012). Sensation & perception (вид. 3rd). Sinauer Associates. с. 7. ISBN 978-0878935727.
- ↑ Svensk ordbok. Norstedts [distributör] (1. uppl.). Stockholm: Svenska Akademien. 2009. ISBN 978-91-1-302267-3 (inb.) − uppslagsordet balanssinne (ключове слово почуття балансу)
- ↑ Equilibrioception. ScienceDaily. Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 15 січня 2011.
- ↑ I.K. Arenberg, L.F. Countryman, L.H. Bernstein, G.E Shambaugh Jr. Van Gogh had Meniere’s disease and not epilepsy. „JAMA”. Tom 264 (25 lipca 1990). nr 4.