Космонавт
| Космонавт | |
 | |
| Одягнуто в |
скафандр  |
|---|---|
| Сфера діяльності |
космонавтика і космічні польоти |
 Космонавт у Вікісховищі | |
Космонавт (від грец. κόσμος — Всесвіт та грец. ναυτης — мореплавець) або астронавт (від грец. αστρον — зоря та грец. ναυτης — мореплавець), також тайконавт[1] (від кит.: 太空人 про китайських космонавтів) — спеціально підготована людина, що здійснює політ у космічному просторі.
В Україні та інших країнах колишнього СРСР для позначення власних підкорювачів космосу вживається термін космонавт. E радянській Україні на означення космонавтів також вживали термін зореплавець[2]. Термін астронавт вживають у США та деяких інших країнах. Починаючи з 1950-х до 2002 року космонавтів тренували державні військові чи цивільні космічні агентства. У 2004 році після суборбітального польоту приватного космічного апарата SpaceShipOne з'явилась нова категорія космонавтів: комерційні.
Критерії для визнання пілотованого космічного польоту різні. Спортивний кодекс Міжнародної федерації повітроплавання (FAI) визнає космічними польоти, що досягли висоти 100 кілометрів[3]. У Сполучених Штатах професійні, військові і комерційні космонавти, які подорожують на висоті більше 80 км[4], нагороджуються крилами космонавта[en].
Станом на 8 червня 2013 року 532 осіб із 36 країн досягли висоти 100 км або більше, з них 529 досягли низької навколоземної орбіти або вищих[5][6]. 24 особи подорожували за межі навколоземної орбіти на місячну або транс-місячну орбіту або до поверхні Місяця, троє з них двічі: Джим Ловелл, Джон Янг і Юджин Сернан[7] троє космонавтів, що не досягли низької навколоземної орбіти були пілотами космічного літака Джо Вокер, Майк Мелвілл, й Брайан Бінні.
Станом на 20 червня 2011 року, за визначенням США 538 осіб кваліфікувалися як ті, що досягли висоти вище 80 км. З восьми пілотів X-15, які перевищили висоту 80 км, тільки один досяг 100 кілометрів[8]. Космічні мандрівники витратили понад 41 790 людино-днів (114,5 людино-років) в космосі, зокрема понад 100 космонавто-днів виходів у відкритий космос[8][9]. Станом на 2008 рік чоловіком із найдовшим загальним часом у космосі був Сергій Крикальов — 803 доби 9 годин 39 хвилин, або 2,2 року, у космосі[10][11]. Пеггі Вітсон належить рекорд тривалості перебування жінки в космосі — 377 діб[12].
- Перший в історії космонавт — Юрій Гагарін
. Здійснив космічний політ 12 квітня 1961 року на кораблі «Восток-1». - Перший американський космонавт — Алан Шепард
. 5 травня 1961 року «Меркурій-3» (суборбітальний політ). - Перший американський космонавт за версією ФАІ — Джон Гленн , 20 лютого 1962 року, «Меркурій-6».
- Перша жінка-космонавт — Валентина Терешкова , 16 червня 1963 року, «Восток-6».
- Перший екіпаж багатомісного космічного корабля — «Восход-1» , 12 жовтня 1964 року.
- Перша людина, що вийшла у відкритий космос — Олексій Леонов «Восход-2», 18 березня 1965 року.
- Перша жінка, яка вийшла у відкритий космос — Світлана Савицька «Союз Т-12» — «Салют-7», 25 липня 1984 року.
- Перші люди, що облетіли Місяць — екіпаж «Аполлона-8» | (Френк Борман, Вільям Андерс, Джеймс Ловелл), 24 грудня 1968 року.
- Перші люди, що висадилися на Місяць — Ніл Армстронг і Едвін Олдрін з екіпажу «Аполлона-11» , 20 липня 1969 року.
- Найбільше віддалення людей від Землі — екіпаж «Аполлона-13» , 14 квітня 1970 року, 401 056 км.
- Перший космонавт не з СРСР чи США і громадянин європейської держави — Володимир Ремек із Чехословаччини
. Його політ почався 2 березня 1978 року на борту радянського корабля «Союз-28». - Перший космонавт-громадянин азійської держави — В'єтнамець Фам Туан
, стартував 23 липня 1980 року на борту корабля «Союз-37». - Перший космонавт-громадянин латиноамериканської держави — кубинець Арнальдо Тамайо Мендес
, стартував 18 вересня 1980 року на борту корабля «Союз-38». - Перший космонавт-афроамериканець — Гайон Блуфорд , стартував 30 серпня 1983 року на борту корабля «Челленджер».
- Перший космонавт із колишньої країни СРСР, але не росіянин — українець Леонід Каденюк
(19 листопада — 5 грудня 1997 року здійснив короткостроковий (15 діб 16 годин) космічний політ як експериментатор на американському космічному кораблі — шатлі «Колумбія» (STS-87)) - Перший космонавт-громадянин африканської держави — Марк Шаттлворт (
ПАР) полетів як космічний турист на кораблі «Союз ТМ-34» 25 квітня 2002 року. - Перший китайський космонавт — Ян Лівей
, 15 жовтня 2003 року, корабель «Шеньчжоу-5». Китай вперше запустив свого громадянина на кораблі власного виробництва і за допомогою власної ракети-носія, ставши третьою за рахунком космічною державою. - Перший космонавт — громадянин південноамериканської держави — Маркуш Понтеш (
Бразилія) стартував на Союз ТМА-8 «Союзі ТМА-8» 30 березня 2006 року. - Наймолодшим побував у космосі Герман Титов , у віці 25 років на кораблі «Восток-2».
- Найстаршим у космосі побував Джон Гленн — йому було 77 років, під час польоту шатла «Діскавері» (STS-95).
- Найдовше перебував у космосі впродовж одного польоту космонавт Валерій Поляков
— 438 діб. - Найбільший сумарний наліт у космосі тривалий час (до вересня 2015 року) мав російський космонавт Сергій Крикальов — 803 доби за 6 польотів. Його перевершив росіянин Геннадій Падалка.
- Найбільше польотів станом на 2012 рік (7) здійснили Джеррі Росс і Франклін Чанг-Діас .
- Найбільший екіпаж космічного корабля, 8 осіб, стартував 30 жовтня 1985 року, STS-61-A .
- У квітні 2002 року на МКС опинилося 9 громадян однієї держави — США.
- Рекорд за кількістю космонавтів, що одночасно перебували в космосі — 13 осіб — був вперше встановлений 14 березня 1995 року (7 громадян США на шатл «Індевор», 1 громадянин США і 2 громадян РФ — на космічному кораблі «Союз ТМ-12», 3 громадян РФ — на орбітальній станції «Мир»). Рекорд повторювався 7 разів впродовж 1997—2009 років.
- 26 березня 2009 року вперше відразу 10 громадян однієї держави (США) перебували в космосі (7 — на шаттл «Дискавері», 2 — на «Союзі ТМА-14» і 1 — на Міжнародній космічній станції).
- Найбільший екіпаж орбітальної станції — 13 осіб — сформувався вперше 17 липня 2009 року на Міжнародній космічній станції (рекорд був повторений 30 серпня 2009 року і 7 квітня 2010 року).
- Російський національний рекорд — 10 осіб, 29 червня 1995 року, станція «Мир» .
- Першим недержавним космонавтом могла б стати вчителька Кріста МакОліф , якби не загинула на 73-й секунді після старту у своєму першому польоті під час катастрофи шаттла «Челленджер» 28 січня 1986 року.
- Першим недержавним космонавтом, а також де-факто першим платним космічним туристом став журналіст Тоехіро Акіяма
, він також став першим японцем у космосі, 2 грудня 1990 року. Токійська телевізійна компанія заплатила за політ 28 млд дол. - Перший космічний турист у сучасних термінах — Денніс Тіто вирушив у космос 28 квітня 2001 року на кораблі «Союз ТМ-32».
- Перший приватний учасник космічного польоту (суборбітального) — Майк Мелвіл здійснив політ 21 червня 2004 року на SpaceShipOne.
- У разі реалізації Нацистською Німеччиною проєкту «Америка» для завдавання ударів по східному узбережжю США з використанням міжконтинентальних ракет першими космонавтами могли би стати пілоти ракет A9/A10 Amerika-Rakete, які наприкінці суборбітального польоту мали наводити на мету головну частину з боєголовкою і залишати кабіну на парашуті для приводнення в Атлантичному океані.
- Абсолютним рекордсменом за тривалістю перебування в космосі — 878 діб (протягом п'яти польотів) — є росіянин Геннадій Падалка[13].
До кінця 70-х років XX століття лише дві країни — СРСР і США — мали космонавтів. У 1976 році в Радянському Союзі було розпочато програму «Інтеркосмос», у рамках якої почала тренування перша група — 6 космонавтів із соціалістичних країн. У 1978 році до неї додалася друга група. Приблизно тоді ж Європейське космічне агентство (ЄКА) відібрало чотирьох осіб, що почали тренування для виконання першого польоту в рамках програми «Спейслеб» на борту космічного корабля «Спейс Шаттл». У 1980 році Франція самостійно почала власний відбір космонавтів, у 1982-му — Німеччина, у 1983-му — Канада, у 1985-му — Японія, у 1988-му — Італія. Згодом космонавти різних країн стали учасниками міжнародних польотів кораблів «Спейс Шаттл» і «Союз». У 1988 році на основі національних загонів космонавтів ЄКА сформувало єдиний європейський загін космонавтів.
Космонавти зазнають безліч ризиків для здоров'я, зокрема декомпресійної хвороби, баротравм, імунодефіцитів, втрати кісткової і м'язової тканини, втрати зору, ортостатичної нетерпимості, порушення сну, і променевого ураження[14][15][16][17][18][19][20][21][22]. Для вирішення цих питань Національний Інститут космічних та біомедичних досліджень (NSBRI) здійснив у космосі різноманітні масштабні медичні дослідження. Чільне місце серед них посідає розширена діагностика ультразвуком у мікрогравітації, у якому космонавти (зокрема колишні командири Міжнародній космічній станції Лерой Чао і Геннадій Падалка) виконували УЗД під керівництвом віддалених експертів для діагностики і потенційного лікування сотні медичних випадків у космічному просторі. Методи цього дослідження застосовуються для покриття професійних та олімпійських спортивних травм, а також для ультразвукової діагностики, виконуваної недосвідченими операторами — студентами медичних навчальних закладів та середньої школи. Очікується, що пульт дистанційного управління ультразвуком може знайти застосування на Землі в надзвичайних і сільських умовах, коли доступ до кваліфікованих лікарів часто обмежений[23][24][25].
31 грудня 2012 року здійснюване НАСА дослідження показало, що пілотований космічний політ може шкодити мозку і прискорити настання хвороби Альцгеймера[26][27][28].
Вісімнадцять космонавтів (чотирнадцять чоловіків і чотири жінки) загинули протягом чотирьох космічних польотів. За національністю тринадцять були американцями (зокрема одна жінка індійського походження), четверо — громадянами Радянського Союзу, один — ізраїльтянином.
Одинадцять астронавтів загинуло під час підготовки до космічного польоту: вісім американців і троє росіян. Шестеро загинули в аваріях тренувального реактивного літака, один потонув під час тренувального порятунку з води, четверо внаслідок спалаху в умовах чистого кисню.
Меморіал «Космічне дзеркало», який стоїть на в'їзді для відвідувачів до Космічного центру імені Кеннеді, встановлений як пам'ять про життя осіб, які загинули під час космічного польоту і тренування в космічних програмах Сполучених Штатів. Крім двадцяти космонавтів НАСА, на меморіалі присутні імена льотчика-випробувача X-15, який загинув під час тренування за тодішньою засекреченою військовою космічною програмою, і цивільного учасника космічного польоту.
-
Юрій Гагарін, перший космонавт (1961) -
Павло Попович — перший космонавт-українець -
Алан Шепард на борту Freedom 7 -
Спеціалісти польоту Лінденбергер, Арнольд та Акаба у невагомості під час тренувального польоту по гіперболі
- Космонавтика
- Список космонавтів, пов'язаних з Україною
- Список космонавтів і астронавтів
- Хронологія пілотованих космічних польотів
- Пілотований космічний політ
- ↑ Космонавт - r2u.org.ua / e2u.org.ua. r2u.org.ua. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 687. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
- ↑ FAI Sporting Code, Section 8, Paragraph 2.12.1[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ NASA — X-15 Space Pioneers Now Honored as Astronauts. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 22 лютого 2014.
- ↑ William Harwood (2009). Current Space Demographics. CBS News. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 27 вересня 2009.
- ↑ Encyclopedia Astronautica (2007). Women of Space. Encyclopedia Astronautica. Архів оригіналу за жовтень 18, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
- ↑ NASA. NASA's First 100 Human Space Flights. NASA. Архів оригіналу за серпень 27, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
- ↑ а б Encyclopedia Astronautica (2007). Astronaut Statistics – as of 14 November 2008. Encyclopedia Astronautica. Архів оригіналу за вересень 30, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
- ↑ NASA (2004). Walking in the Void. NASA. Архів оригіналу за 6 січня 2008. Процитовано 4 жовтня 2007.
- ↑ NASA (2005). Sergei Konstantinovich Krikalev Biography. NASA. Архів оригіналу за жовтень 31, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
- ↑ NASA (2005). Krikalev Sets Time-in-Space Record. NASA. Архів оригіналу за вересень 10, 2007. Процитовано 4 жовтня 2007.
- ↑ NASA. Peggy A. Whitson (Ph.D.). Biographical Data. National Aeronautics and Space Administration. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 13 травня 2008.
- ↑ Роскосмос: 878 суток в космосе — новый мировой рекорд российского космонавта [Архівовано 14 жовтня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Chang, Kenneth (27 січня 2014). Beings Not Made for Space. New York Times. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 27 січня 2014.
- ↑ Mann, Adam (23 липня 2012). Blindness, Bone Loss, and Space Farts: Astronaut Medical Oddities. Wired. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 23 липня 2012.
- ↑ Mader, T. H. та ін. (2011). Optic Disc Edema, Globe Flattening, Choroidal Folds, and Hyperopic Shifts Observed in Astronauts after Long-duration Space Flight. Ophthalmology (journal). 118 (10): 2058—2069. doi:10.1016/j.ophtha.2011.06.021. PMID 21849212.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ Puiu, Tibi (9 листопада 2011). Astronauts’ vision severely affected during long space missions. zmescience.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 9 лютого 2012.
- ↑ Male Astronauts Return With Eye Problems (video). CNN News. 9 лютого 2012. Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 25 квітня 2012.
- ↑ Space Staff (13 березня 2012). Spaceflight Bad for Astronauts' Vision, Study Suggests. Space.com. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 14 березня 2012.
- ↑ Kramer, Larry A. та ін. (13 березня 2012). Orbital and Intracranial Effects of Microgravity: Findings at 3-T MR Imaging. Radiology (journal). 263 (3): 819. doi:10.1148/radiol.12111986. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 14 березня 2012.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ Soviet cosmonauts burnt their eyes in space for USSR’s glory. Pravda.Ru. 17 грудня 2008. Архів оригіналу за 28 жовтня 2015. Процитовано 25 квітня 2012.
- ↑ Fong, MD, Kevin (12 лютого 2014). The Strange, Deadly Effects Mars Would Have on Your Body. Wired (magazine). Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 12 лютого 2014.
- ↑ NASA — Advanced Diagnostic Ultrasound in Microgravity. Архів оригіналу за 29 жовтня 2009. Процитовано 22 лютого 2014.
- ↑ A Pilot Study of Comprehensive Ultrasound Education at the Wayne State University School of Medicine: http://www.jultrasoundmed.org/cgi/content/abstract/27/5/745 [Архівовано 13 липня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Evaluation of Shoulder Integrity in Space: First Report of Musculoskeletal US on the International Space Station: http://radiology.rsna.org/content/234/2/319.abstract [Архівовано 20 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Cherry, Jonathan D.; Frost, Jeffrey L.; Lemere, Cynthia A.; Williams, Jacqueline P.; Olschowka, John A.; O'Banion, M. Kerry (2012). Feinstein, Douglas L (ред.). Galactic Cosmic Radiation Leads to Cognitive Impairment and Increased Aβ Plaque Accumulation in a Mouse Model of Alzheimer's Disease. Plos One. 7 (12): e53275. doi:10.1371/journal.pone.0053275. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 7 січня 2013.
{{cite journal}}:|first7=з пропущеним|last7=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Staff (1 січня 2013). Study Shows that Space Travel is Harmful to the Brain and Could Accelerate Onset of Alzheimer's. SpaceRef. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 7 січня 2013.
- ↑ Cowing, Keith (3 січня 2013). Important Research Results NASA Is Not Talking About (Update). NASA Watch. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 7 січня 2013.
- Національне космічне агентство України [Архівовано 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Національний центр управління й випробування космічних засобів у Євпаторії
- Національний центр управління й випробування космічних засобів у Євпаторії
- http://www.space.com.ua
- https://web.archive.org/web/20190402051801/http://science.com.ua/
- Офіційний сайт ФГУП ГНПРКЦ «ЦСКБ-Прогресс», Росія [Архівовано 16 червня 2008 у Wayback Machine.]
| Тематичні сайти | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
